Аполлінарія Лопухович, у шлюбі Карабіневич, на сцені — Люся Барвінок (, Борзна, Чернігівщина — , Рочестер) — українська акторка, режисерка, театрально-громадська діячка, педагогиня.
Життєпис Народилась (за іншими даними — 10 серпня) у Борзні на Чернігівщині в козачій родині. Була правнучкою козака Чернігівського куреня і донькою священника.Українське козацтво. — 1968. — № 5-9. — С. 47. Навчалась у київській середній школі, а проживала постійно на Поділлі.
На сцені з 1913 року. Грала у мандрівних антрепризах А. Ніколаєнка, О. Суходольського. Згодом стала артисткою Театру Миколи Садовського у Києві.
1917—1920 — у Державному театрі УНР під керівництвом М. Садовського у Кам'янці-Подільському.
1920 року переїхала до Галичини. Працювала в українських мандрівних театрах Івана Когутяка, Ольги Міткевичевої, трупі «Відродження» Миколи Айдарова та ін.
Одружилася з українським театральним діячем Панасом Карабіневичем.
1924—1939 — режисерка і мистецька керівниця мандрівних театрів П. Карабіневича, з якими виступала на Волині, Поліссі, Лемківщині, Закарпатті, у Галичині, Польщі. У 1929—1932, 1937 роках обіймала мистецький провід Українського театру П. Карабіневича, 1932—1936 — Наддніпрянського театру П. Карабіневича.
1938—1939 — в Українському Драматичному Театрі ім. М. К. Садовського.
1939—1941 — у Тернопільському українському драматичному театрі імені Івана Франка.
1944—1949 — у Німеччині: створила дитячу театральну студію, виступала у театрі м. Швайнфурт.
1949 року виїхала до США (м. Рочестер, шт. Нью-Йорк). Організовувала аматорські вистави на користь Злученого українсько-американського допомогового комітету і школи українознавства при Православній церкві св. Покрови, у якій викладала. Входила до Об'єднання митців української сцени.
Виконувала різнопланові ролі, серед яких найвдаліші — характерні. До репертуару театрів добирала побутові та історичні твори, популярні перекладні оперети.
Виховала низку талановитих акторів, серед яких — Віра Левицька.
Ролі Наталка, Терпилиха («Наталка Полтавка» І. Котляревського) Вустя, Хівря («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Сорочинський ярмарок» М. Старицького) Ганна («Гетьман Полуботок» за О. Барвінським) Килина («Хмара» О. Суходольського) Маруся («Воскресіння» В. Чубатого) Олена («На перші гулі» С. Васильченка)
Режисерські роботи «Наталка Полтавка» І. Котляревського «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького «Ніч на Івана Купала» за М. Гоголем «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» «Маруся Богуславка» М. Старицького «Хмара» О. Суходольського
Примітки
Посилання Ювілей, якого вже не буде (про Люсю Барвінок-Карабіневич) Свобода, 06.11.1971, с. 5 Українські театри Панаса Карабіневича (20-30 роки ХХ століття) / Роман Лаврентій // Вісник НТШ / Світова рада Наукових товариств імені Шевченка. — Львів, 2011. — № 45. — С. 39-45 , с. 40 Карабіневич Аполінарія // Ізборник [Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Доповнення. — Париж, Нью-Йорк, 1995. — Т. 11. — С. 304—323] Карабіневич Аполінарія Абрамівна //