Юрій Петро Вельгорський гербу Кердея (, до 30 грудня1683) — руський шляхтич з роду Вельгорських, військовик та урядник Речі Посполитої.
Біографія
Посол на сейм конвокаційний 1668 року від Волинського воєводства. Був членом генеральної конфедерації, утвореної на цьому сеймі 5 листопада 1668 року. Посол на сейм надзвичайний 1670 року від волинського воєводства. Член Ґолембської конфедерації 1672 року. Електор (учасник обрання) короля Михайла Корибута Вишневецького від Волинського воєводства в 1669 році. Посол на коронаційний сейм 1676 року. Посол на сейм 1677 року. Посол на гродненський сейм 1678—1679 років.
Учасник перемовин з турками, наслідком який став Журавненський мирний договір, підписаний в 1676 році.
За словами Каспера Несецького, «муж великого серця». 1683 року брав участь у битві під Віднем. Мав звання полковника Його Королівської Милості. Уряди (посади): підкоморій володимирський, волинський каштелян.
Родина
Батько — волинський стольник Кіліян Вельгорський, мати — Анна Гулевич, донька луцького підкоморія. Дружина — Анна Ожґа, донька львівського підкоморія Петра Ожґи, надала фундуш для монастиря у середмісті Львова. Мали 9 дітейподано хронологічно за ста́ттю: Юзеф (Йосиф) — похований з батьком «на одному катафалку» Ян Казимир (? — 1695) — підкоморій володимирський, загинув від татарської стріли під час оборони Львова в 1695 році Михайло — без нащадків Антоній (? — 28 квітня 1729) — настоятель монастиря, керівник католицької провінції тринітаріїв Вацлав (? — 29 листопада 1707) — каштелян волинський. Маріанна Тереза — дружина волинського каштеляна Миколи Ольшанського Гелена Зофія — дружина Адама Белжецького Анна — настоятелька монастиря святої Бригіди в Сокалі
Примітки
Джерела Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 820 s. — T. 4. — S. 505.
Посилання Як ВЕЛИГОРСЬКІ стали ВЕЛІГУРСЬКИМИ / Нема переводу ВЕЛІГУРСЬКОМУ роду спогади вертають у юність.