Мальмфрида Київська, або Малфріда Мстиславна — згідно з сагами («Круг Земний», «Гнила шкіра», «Сага про Кнютлінгів»), дочка Мстислава-Гаральда Володимировича («Великого») (конунга Руси (Гардарик) на ім'я Гаральд) і Христини Шведської). Вона була одружена з двома скандинавськими монархами — королями Норвегії і Данії.

Шлюб з королем Норвегії Перший шлюб (бл. 1111) з норвезьким королем Сігурдом I Хрестоносцем описується як нещасливий. У 1128 чоловік остаточно відкинув її (про розлучення згадує Сноррі) і став жити з якоюсь Цецилією. У Мальмфриди з Сигурдом була дочка Крістен, дружина соратника Сігурда по хрестовому походу ярла Ерлінга Скакке і матір короля Норвегії Магнуса V.

Мальмфрида влаштувала шлюб свого пасинка Магнуса, сина Сігурда від однієї з коханок, з дочкою своєї сестри Інгеборги Київської і данського принця Кнуда Лаварда Крістін Кнудсдоттер (пом. в 1178). Однак шлюб цей, згідно сагам, теж не був вдалим, Магнус не любив свою дружину.

Шлюб з королем Данії Коли в 1130 Сігурд помер від чуми і Магнус став новим королем, Мальмфрида поїхала в Данію до сестри. Там вона включилася в боротьбу чоловіка Інгеборги Кнуда Лаварда за престол з його дядьком Нільсом. У цій боротьбі їх підтримував Магнус. Однак у 1131 році Нільс вбив Кнуда, заманивши його в пастку.

У 1133 Мальмфрида вступила в шлюб зі зведеним братом Кнуда — Еріком. Незабаром їм довелося тікати від переслідування Нільса до Норвегії до Магнуса. Однак дружина Магнуса, її племінниця Крістін попередила їх про те, що той хоче зрадити їх і видати Нільса. Тоді Ерік і Мальмфрида знайшли захист у супротивника Магнуса в боротьбі за норвезький престол Гаральда Гіллі. Через це Магнус відіслав від себе Крістін.

У наступному році Ерік переміг Нільса і став королем Данії. Збереглася його грамота Лундського собору, в якому він називає дружину онукою шведського короля.

Ерік був непопулярним королем. У липні 1137 він був убитий на тінзі. Доля Мальмфриди після цього вбивства невідома.

Пам'ять Князівну зобразили 2016 року на марковому аркуші «Київські князівни на престолах Європи».

Предки

Джерела

Фонд середньовічної генеалогії " The Large Danish Encyclopedia " (1998 edition) Nils Petter Thuesen. «Magnus 4 Sigurdsson Blinde» I: Norsk biografisk leksikon , 2. utg. Bd 6. 2003. Knut Helle. Aschehougs Norgeshistorie. Bd 3. Under kirke og kongemakt . 1995