29-та панцергренадерська дивізія (Третій Рейх) () — панцергренадерська дивізія Вермахту за часів Другої світової війни.
Історія 29-та панцергренадерська дивізія розпочала формування у березні 1943 року на території окупованої південно-західної Франції на фондах розгромленої у Сталінграді 29-ї моторизованої дивізії Вермахту. 23 червня 1943 року формування з'єднання було завершене і вона передислокована на південь Італії.
За станом на 24 вересня 1943 року штатна панцергренадерська дивізія мала у своєму складі два моторизованих гренадерських полки (пізніше перейменовані на панцергренадерські) трьох-батальйонного складу та змішаний танковий полк (танковий батальйон по дві роти Pz Kpfw IV і роту Pz Kpfw V та панцергренадерський батальйон на бронетранспортерах), самохідний протитанковий дивізіон, розвідувальний батальйон, самохідний артилерійський полк, зенітний дивізіон та частини підтримки і забезпечення. Загальна штатна чисельність — 15 418 чоловік, у тому числі 415 офіцерів.
Знову сформована дивізія прибула до Італії, а з висадкою союзників 10 липня в Сицилії, 18 липня терміново перекинута на острів. 23 липня підрозділи з'єднання здобули перший бойовий досвід східніше від Терміні-Імерезе, вступивши в бій з американською 45-ю піхотною дивізією. До 17 серпня 1943 року дивізія билася з англо-американськими військами на півночі Сицилії, доки не була успішно евакуйована з іншими німецькими військами через Мессінську протоку до материкової Італії.
Пізніше панцергренадерську дивізію передали до LXXVI-го танкового корпусу генерала танкових військ Т.Герра в Калабрії, де вона протистояла висадці та наступу 8-ї британської армії. Морський десант 5-ї американської армії в районі Салерно змусив німецьке командування терміново перекинути 29-ту дивізію в зону висадки. Панцергренадери, діючи з району Альтавілла-Сілентіна, у взаємодії з іншими маневровими групами та резервами 10-ї армії контратакували американський десант та всіляко сковували його просування вглиб Італії. До 16 вересня 1943 року 29-та дивізія вела запеклі бої й зазнала значних втрат у живій силі та техніці, доки генерал Генріх фон Фітингоф не віддав їй наказ відступити на рубежі оборонної лінії Вольтурно. До 11 листопада формування перебувало в резерві командування, а потім змінило 3-тю панцергренадерську дивізію на оборонних позиціях.
Взимку 1943—1944 років 29-та панцергренадерська дивізія вела оборонні бої біля Монте-Кассіно.
У січні 1944 року, коли американські війська висадили морський десант поблизу Анціо, з'єднання кинули в бій, намагаючись збити ворога у море. Зав'язалися запеклі бої, німці не змогли впоратися з десантом — йому надавав підтримку флот, до того ж союзники постійно атакували німців під Монте-Кассіно. У березні лінія фронту стабілізувалася — почалися дощі, і тому союзники відклали наступ на два місяці, поки не покращиться погода.
11 травня 1944 року союзники розпочали під Монте-Кассіно четвертий наступ і, прорвавши німецьку оборону, стали наступати в напрямку Анціо. 23 травня, попри затятому опору німецьких військ зупинити просування противника, VI-й американський корпус прорвався з плацдарму в південно-східному напрямку і через день з'єднався з військами II-го американського корпусу. Німецькі війська розпочали відступ по всьому фронту; Рим німецьке командування оголосило «відкритим містом» і вивело з нього війська. 4 червня 1944 88-ма американська піхотна дивізія увійшла до Риму.
29-та панцергренадерська дивізія продовжувала відступати на північ в напрямку Вальмонтоне, ведучи ар'єргардні бої з американськими військами, котрі їх значно переважали. Німецькі війська відступали до Готської лінії оборони, де зайняли оборонні позиції по рубежу Орв'єто, Сієна, Флоренції, Чертальдо і до берега Адріатики. З'єднання протистояло спробам англо-американських військ прорвати їхню оборону та вело бої поблизу Луго, Кастель-Болоньєзе, Коріано.
У січні 1945 року дивізія була, нарешті, знята з фронту і виведена на північ Болоньї для відпочинку та реорганізації. З березня до квітня 1945 року дивізія билася на півночі Італії. В останні тижні війни рештки 29-ї панцергренадерської дивізії перетнули Адідже на захід від Ровіго, та відступили через Есте і Лімену, 29 квітня 1945 вони досягли Фельтре, де склали зброю.
Райони бойових дій Франція (березень — червень 1943); Італія (червень 1943 — квітень 1945).
Командування
Командири генерал-майор, з 1 січня 1944 генерал-лейтенант Вальтер Фріз () (23 червня 1943 — 5 березня 1944); оберст, доктор Ганс Бельзен () (5 — 20 березня 1944); генерал-лейтенант Вальтер Фріз (20 березня — 31 серпня 1944); генерал-лейтенант, доктор Фріц Полак () (31 серпня 1944 — 24 квітня 1945).
Підпорядкованість ЧасКорпусАрміяГрупа армій (округ)Штаб 1943 червень
Група армій «D» Франція липень XIV-й тк
Група армій «C» Апулія, Сицилія вересень LXXVI-й тк 10-та армія Група армій «C» Сицилія, Салерно грудень XIV-й тк 10-та армія Група армій «C» Кассіно 1944 січень XIV-й тк 10-та армія Група армій «C» Рим лютий
14-та армія Група армій «C» Неттуно квітень
14-та армія Група армій «C» Неттуно травень
Група армій «C» Рим червень XIV-й тк 14-та армія Група армій «C» Апенніни липень I-й пдк 14-та армія Група армій «C» Апенніни серпень
14-та армія Група армій «C» Флоренція жовтень XIV-й тк 10-та армія Група армій «C» Ріміні грудень LXXVI-й тк 10-та армія Група армій «C» Болонья 1945 січень LXXVI-й тк 10-та армія Група армій «C» Болонья лютий
Група армій «C» Болонья, По, Пьяве
Склад Вересень 1943Лютий 1945 15-й моторизований гренадерський полк 15-й панцергренадерський полк 71-й моторизований гренадерський полк 71-й панцергренадерський полк 129-й танковий загінPanzer-Abteilung 129 29-й самохідний артилерійський полк 29-й протитанковий дивізіонPanzerjäger-Abteilung 29 313-й самохідний зенітно-артилерійський дивізіонHeeres-Flak-Artillerie-Abteilung 313 (mot.) 29-й моторизований інженерний батальйон 129-й танковий розвідувальний батальйонPanzer-Aufklärungs-Abteilung 129 29-й дивізійний моторизований загін зв'язку 29-те управління тилуVersorgungstruppen 29 29-те командування постачанняPanzergrenadier-Nachschubtruppen 29 29-й запасний батальйон
Нагороджені дивізії Нагороджені дивізіїHolders of high awards — у тому числі кавалери 29-ї піхотної та 29-ї моторизованої дивізії Вермахту Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту 20 липня 1941 — 71-й піхотний полк за бойові дії в ході Смоленської битви 15 липня 1941 (153); Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника (7) 16 травня 1942 — 5-та рота 15-го моторизованого полку за дії 16 лютого 1942 (№ 119); 19 червня 1942 — 1-ша рота 15-го моторизованого полку за дії 29 квітня 1942 (№ 169); 28 листопада 1942 — 10-та єгерська рота 15-го моторизованого полку за дії 7 липня 1942 (№ 285); 28 листопада 1942 — 3-й взвод 10-ї єгерської роти 15-го моторизованого полку за дії 9 липня 1942 (№ 286); 28 листопада 1942 — 11-та єгерська рота 15-го моторизованого полку за дії 21 липня 1942 (№ 287); 11 лютого 1943 — штабна рота 4-го зенітного дивізіону 29-го зенітного артилерійського полку за дії 9 липня 1942 (№ 317); ? — 29-й навчальний батальйон 29-ї панцергренадерської дивізії за дії 22 листопада 1944 (№ ?);.
Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті 5
Кавалери Золотого Німецького Хреста 90
Кавалери Срібного Німецького Хреста 3
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами 1 (№ 87 генерал-лейтенант Вальтер Фріз — 11.08.1944)
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям 2 (№ 76 оберст Вальтер Вессель — 17.02.1942№ 378 генерал-лейтенант Вальтер Фріз — 29.01.1944)
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста 29
Кавалери Почесної відзнаки сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ» 14
Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (4) Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ за збитий літак противника (1)
Див. також Операція «Кільце» Чотири дні Неаполя Операція «Дуб» Операція «Бейтаун» Салернська повітряно-десантна операція Висадка союзників в Італії
Посилання
29. Infanterie-Division (mot.)/29. Panzergrenadier-Division
Література Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band 8: Die Landstreitkräfte 201—280. 2. Auflage. Biblio-Verlag, Bissendorf 1979, ISBN 3-7648-1174-9. Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933—1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 286. Franz Götte, Herbert Peiler. Die 29. Falke-Division 1936—1945. Die 29. Infanterie-Division, 29. Infanterie-Division (mot.), 29. Panzer-Grenadier-Division-Falke-Division: eine Dokumentation in Bildern. — Friedberg: Podzun-Pallas-Verlag, 1984. — 160 p.
Крис Бишоп. Дивизии панцергренадеров 1939—1945: Справочник-определитель техники. — М.: Эксмо, 2009.
Примітки