Роте грютце — солодка страва німецької кухні і кухонь країн Скандинавії. Назва походить від типового червоного забарвлення через ягоди, які в ній містяться. В кашу входять подрібнені інгредієнти крохмалистих, які складають типову консистенцію. Інші плоди будуть мати назву відповідно жовта або зелена каша.
Приготування За старими рецептами для приготування потрібен сік червоних ягід, таких як смородина та малина, червона каша вариться у воді або червоному вині. Якщо у страві міститься рисове борошно, то це буде червоний рисовий пудинг. Червону кашу традиційно готують з малини і смородини з водою і проціджують інгредієнти через сито. Залежно від рецепта, масу приправляють цукром, лимоном, ваніллю, вином або лікером. Для кращого результату використовують крохмаль. Також каша традиційно може бути з манною крупою або гречаним борошном, які добре поєднуються між собою та створюють необхідну консистенцію.
Червону кашу, як правило, подають з молоком, часом з вершками, а також заварним кремом і морозивом.
Поширення Роте Грютце належить переважно до данської і шведської кухні. У Німеччині часто цю страву вважають типовою для Північної Німеччини. Великої популярності здобула Роте Грютце Сютлерівського виду. Схожа страва в Східній Європі називається «кисіль».
Література Søren Gericke, Henrik Skougaard Jacobsen: Smørrebrød und Rote Grütze. Lust auf Dänemark. Edition q, Berlin 1993, ISBN 3-86124-236-2. Wim Lambersy: Wim’s Kochkacheln. Seeluft macht hungrig! Labskaus, Grünkohl, Fischsuppe, Tote Tante, rote Grütze, Friesentorte uvm. NordenMedia, Wyk auf Föhr 2001, ISBN 3-935347-02-2.