Митрополи́т Палла́дій (у світі — Павло Іванович Раєв, при народженні Писарєв; 2 липня (20 червня) 1827, село Пешелань Арзамазького повіту, Нижньогородська губернія — †17 грудня 1898, Санкт-Петербург) — релігійний діяч РПЦ. З 18 жовтня 1892 до смерті — митрополит Санкт-Петербурзький та Ладозький, провідний член Святійшого синоду.

Життєпис Народився в сім’ї священика. Навчався у Нижньогородському духовному училищі та Нижньогородській духовній семінарії.

1852 – закінчив Казанську духовну академію зі ступенем магістра богослов’я і призначено вчителем логіки та психології у Нижньогородській духовній семінарії, та викладачем татарської мови.

15 серпня 1856 – рукопокладений у священика до нижньогородської Покровської церкви.

1860 – став вдівцем.

15 січня 1861 – прийняв чернечий постриг з іменем Палладій, на честь Палладія Антиохійського.

18 лютого 1862 – зведений в сан архімандрита.

28 серпня 1863 — інспектор Санкт-Петербурзької духовної семінарії.

2 грудня 1864 — ректор Санкт-Петербурзької духовної семінарії.

18 грудня 1866 – хіротонія в єпископа Ладозького, першого вікарія Санкт-Петербурзької єпархії.

15 липня 1869 — єпископ Вологодський та Устюзький.

За його вказівкою у Вологді зведена нова дзвіниця Софійського собору Книга:Вологда в её старине|77—78.

13 червня 1873 — єпископ Тамбовський та Шацький.

9 вересня 1876 — єпископ Рязанський та Зарайський.

12 квітня 1881 – зведений в сан архієпископа.

21 серпня 1882 — архієпископ Казанський та Свіязький.

1886 – заснував Царевококшайський Богородично-Сергієвський жіночий монастир.

29 вересня 1887 — архієпископ Карталинський та Кахетинський, екзарх Грузії.

1888 – нагороджений діамантовим хрестом для носіння на клобуці.

18 жовтня 1892 – призначений до Санкт-Петербурзької катедри із зведенням в сан митрополита і до провідного члена Синоду«Правительственный вестник», 28 октября (6 ноября) 1892, № 233, стр. 1.. Прибув до Санкт-Петербургу 19 листопада того ж року.

14 травня 1896 очолив коронацію царя Миколи ІІ та його дружини Олександри. Тоді ж отримав діамантовий хрест для носіння на митрі.«Правительственный вестник», 15 (27 мая) мая 1896, № 104, стр. 6..

В кінці 1898 захворів. 5 грудня о 2.40 помер.

Похований в Ісидорівській церкві Олександро-Невської Лаври (зачинена у 1932 році).

1932 – його залишки перенесені до Братського цвинтаря Лаври.

Праці «Ознаки істинності православного християнства та брехливості мухамеданства» «Місіонер. сбірник», Казань, 1876. «Слова та промови». Рязань, 1880. «Промова при вступу до управління Казанською паствою». «Прав. Собес.» 1882, листопад, с. 191—195, с. 196—204. «Промова ново поставленому іноку Олександру Вадковському, постриженому з іменем Антонія». «Прав. Собес.» 1883, березня, с. 304—306. «Слово на день Благовісту Пресвятої Богородиці». «Прав. Собес.» 1883, с. 1-8. «Слово на день святителів та чудотворців Казанських Гурія, Варсонофія та Германа». «Прав. Собес.» 1883, жовтень, с. 1-8. «Слово в неділю святих праотців». «Прав. Собес.» 1883, грудень, с. 1-6. «Промова перед дворянськими виборами 16 січня 1884». «Прав. Собес.» 1884, січень, с. 1-4. «Слово на день Срітення Господня». «Прав. Собес.» 1884, лютого, с. 1-8. «Слово в день тысячелетия со дня блажен. кончины св. Равноапостольного Мефодия». "Прав. Собес. 1885, апрель, с. 337—343. «Слово на день столітнього ювілею з дня пожалування дворянської грамоти». «Прав. Собес.» 1885, травень, с. 1-3. «Слово на день явлення Казанської ікони Божої Матері». «Прав. Собес.» 1885, липень, с. 1. «Промова у Казанському соборі 23 червня 1887». «Прав. Собес.» 1887, липень, с. 251—252. «Промова після повернення із Синоду 14 червня 1887». «Прав. Собес.» 1887, липень, с. 249—250. «Із повчань Високопреосв. Палладія, митрополита СПБ та Ладозького». «Народная Академия», кн. 1 Вид. С. Г. Рункевича, СПБ, 1895. «Добре слово». «Церк. Вісн.» 1895, № 47, с. 1503. «Вітальна промова у Тифлісі». "Приб. к «ЦВ» 1888, № 41, с. 1123.

Примітки

Література «Церковный вестник», 10 грудня 1898, № 50, стб. 1716—1722 (некролог).

Посилання (рос.) Палладий (Раев-Писарев) (рос.) Архипастыри Казанские 1555—2011 на сайті Казанської духовної семінарії (рос.) Андреевский кавалер - Митрополит Санкт-Петербургский и Новгородский Палладий (Раев).