Клубний чемпіонат світу з футболу 2007 року — четвертий клубний чемпіонат світу, що проходив у Японії з 7 по 16 грудня 2007 року. У розіграші вперше взяли участь сім команд. Переможцем став італійський «Мілан», який у фіналі обіграв з рахунком 4:2 аргентинську «Боку Хуніорс», перервавши гегемонію латиноамериканських клубів і здобувши перешу перемогу для Європи.
Формат У березні 2007 року виконавчий комітет ФІФА представив впровадження кваліфікаційного плей-офу між чемпіоном Ліги чемпіонів ОФК і чемпіоном приймаючої країни, на відміну від попередніх років, у яких чемпіони Океанії потрапляли безпосередньо на турнір. Для того, щоб уникнути участі двох команд з однієї країни, у випадку перемоги команди з країни-господарки у континентальному турнірі, місце чемпіона країни займав фіналіст континентального змагання. Саме через це чемпіон Японії 2007 року «Касіма Антлерс» не потрапив на турнір, оскільки інший японський клуб «Урава Ред Даймондс» виграв в тому ж сезоні Лігу чемпіонів АФК. Тому замість чемпіона країни у плей-оф грав фіналіст турніру іранський «Сепахан». Крім того, у новому форматі був ліквідований матч за п'яте місце.
Перебіг турніру Напередодні турніру ФІФА жорстоко критикували південноамериканські та інші світові (крім європейських) ЗМІ через те, що не дозволила включити аргентинській «Боці Хуніорс» у заявку Хуана Романа Рікельме, нібито через перевищення строків подачі заявок на включення нових футболістів. Південноамериканські ЗМІ розцінили це як порушення спортивної честі і прагнення допомогти європейському клубу «Мілан» — адже в разі перемоги на турнірі в черговий раз клубу Південної Америки європейці могли б «образитися», оскільки у Європі вважають, що їхня Ліга Чемпіонів — найсильніший клубний турнір світу. Результати клубного чемпіонату світу демонстрували, що південноамериканський клубний футбол по силі не поступається європейському, оскільки в усіх трьох попередніх змаганнях тріумфували саме представники Південної Америки.
На думку багатьох фахівців, «Бока Хуніорс» цілком могла б обіграти «Мілан» (2003 року ці ж суперники зустрічалися в Міжконтинентальному Кубку і гору взяла саме «Бока», але в післяматчевих пенальті), якби за них грав Рікельме. Також можна згадати досить неоднозначну поведінку суддів на самому турнірі: вилучення Фабіана Варгаса на 65-й хвилині півфінального матчу проти «Етуаль дю Сахель», у матчі, де «Бока» цілком домінувала над суперником, через що гравець не міг допомогти своїй команді у фіналі; незарахований м'яч у фіналі, забитий футболістами «Бока» в кінці першого тайму. Аргентинський клуб у підсумку поступився з рахунком 2:4.
Після перемоги «Мілана» в європейських ЗМІ піднялася істерична хвиля європейського патріотизму — в голосуваннях на багатьох спортивних сайтах у числі головних подій 2007 року, крім дійсно епохальних подій, включали як варіант і перемогу «Мілана» в цьому турнірі. А перемоги бразильських «Сан-Паулу» та «Інтернасьйонала» в попередніх турнірах і далі розглядаються в Європі як «неналаштованість» або «невмотивованість» «Ліверпуля» та «Барселони».
Учасники
КомандаКонфедераціяКваліфікаціяПочинають з півфіналу «Бока Хуніорс»КОНМЕБОЛВолодар Кубка Лібертадорес (2007) «Мілан»УЄФАПереможець Ліги чемпіонів УЄФА (2006/07)Починають з чвертьфіналу «Етуаль дю Сахель»КАФПереможець Ліги чемпіонів КАФ (2007) «Пачука»КОНКАКАФКубок чемпіонів КОНКАКАФ (2006) «Урава Ред Даймондс»АФКПереможець Ліги чемпіонів АФК (2007)Починають з кваліфікації «Сепахан»АФКФіналіст Ліги чемпіонів АФК (2007)† «Вайтакере Юнайтед»ОФКПереможець Ліги чемпіонів ОФК (2007) †Оскільки переможцем Ліги чемпіонів Азії став японський клуб, місце переможця Джей-ліги зайняв фіналіст Ліги чемпіонів Азії.
Стадіони ЙокогамаТокіоТойота Міжнародний стадіон Національний стадіон «Тойота» Місткість: 72,327 Місткість: 57,363 Місткість: 45,000
Склади
Кожна команда могла заявити по 23 футболісти, три з яких мають бути воротарями.
Судді КонфедераціяАрбітрАсистентиАФК Марк Шилд Хіройосі Такаяма Бен Вілсон Натан ГібсонКАФ Коффі Коджія Еваріст Менкуанде Селестін НтагунгіраКОНКАКАФ Марко Антоніо Родрігес Хосе Луїс Камарго Педро РебольярКОНМЕБОЛ Хорхе Ларріонда Маурісіо Еспіноса Мігель НіевасОФК Пітер О'Лірі Брент Бест Меттью ТароУЄФА Клаус Бо Ларсен Білл Хансен Хенрік Сондербай
Турнір
Результати Зазначений час — місцевий (UTC+9)
Плей-оф
Чвертьфінали
Півфінали
Матч за 3 місце
Фінал
Статистика турніру
Положення команд Команда 1 «Мілан»220052+3 2 «Бока Хуніорс»210134−1 3 «Урава Ред Даймондс»311154+1 4 «Етуаль дю Сахель»3111330 5 «Сепахан»2101440 «Пачука»100101−1 7 «Вайтакере Юнайтед»100113−2
Бомбардири
3 голи Вашингтон («Урава Ред Даймондс») 2 голи Філіппо Індзагі («Мілан») Емад Мохаммед («Сепахан») 1 гол Абдул Вахаб («Сепахан») Сабер Бен Фрей («Етуаль дю Сахель») Нері Кардосо («Бока Хуніорс») Амін Шерміті («Етуаль дю Сахель») Кака («Мілан»)
1 гол Махмуд Карімі Сібакі («Сепахан») Юїтіро Нагаї («Урава Ред Даймондс») Мусса Наррі («Етуаль дю Сахель») Алессандро Неста («Мілан») Родріго Паласіо («Бока Хуніорс») Кларенс Зеєдорф («Мілан») 1 автогол Массімо Амброзіні («Мілан») 2 own goals Хаді Агілі («Сепахан»)
Нагороди Золотий м'ячСрібний м'ячБронзовий м'яч Кака( «Мілан») Кларенс Зеєдорф( «Мілан») Родріго Паласіо( «Бока Хуніорс»)Приз за чесну гру «Урава Ред Даймондс»
Посилання Статистика турніру на сайті rsssf.com