«Джо проти вулкана» () — американська романтична комедія 1990 року режисера Джона Патріка Шенлі з Томом Генксом та Меґ Раян у головних ролях.
Синопсис У 1988 році Джо Бенкс — пригнічений звичайний чоловік зі Стейтен-Айленда, який працює канцелярським службовцем у похмурій фабриці під керівництвом неприємного й вимогливого боса Френка Ватурі. Джо постійно хворіє, але лікарі не можуть знайти жодної причини. Нарешті доктор Еллісон ставить йому діагноз — невиліковна хвороба «хмара в мозку», яка не має симптомів, але вб’є його за п’ять-шість місяців. Еллісон пояснює, що всі його скарги — психосоматичні, викликані травмою від попередньої роботи пожежником. Він радить прожити ці останні місяці якомога краще.
Джо нарешті вилаявся на боса, звільнився з роботи й запросив на побачення колишню колегу Діді. Побачення проходить успішно, але коли Джо зізнається, що помирає, Діді каже, що не може з цим впоратися, і йде.
Наступного дня багатий промисловець Семюел Ґрейнамор несподівано пропонує Джо угоду. Ґрейнамору потрібен мінерал «бубару» для виробництва надпровідників. Родовища є на крихітному тихоокеанському острові Вапоні Ву, але місцеві вапонці дозволять видобуток лише за умови, що хтось добровільно стане жертвою вогняному богу вулкана — раз на століття. Жоден вапонець не хоче цього робити, тож Ґрейнамор пропонує Джо оплатити будь-які його бажання в останні дні життя, якщо той стрибне у вулкан протягом 20 днів. Джо, якому нічого втрачати, погоджується.
Джо проводить день і ніч у Нью-Йорку, де його водій Маршалл дає поради щодо стилю й того, як прожити життя на повну. Він купує чотири найкращі водонепроникні дорожні скрині у фанатично відданого продавця валіз.
Потім Джо летить до Лос-Анджелеса, де його зустрічає одна з дочок Ґрейнамора — легковажна світська левиця Анжеліка. Наступного ранку Анжеліка відвозить його на яхту батька Tweedledee. Капітан — її зведена сестра Патриція. Патриція неохоче погодилася відвезти Джо до Вапоні Ву — Ґрейнамор пообіцяв віддати їй яхту в обмін.
Після незграбного початку Джо й Патриція зближуються. Потім на них нападає тайфун. Патрицію збиває з ніг і викидає за борт. Джо стрибає за нею рятувати, блискавка влучає в яхту — і вона тоне. Джо споруджує пліт, зв’язавши свої дорожні скрині. Патриція не приходить до тями кілька днів. Джо віддає їй останню прісну воду, а сам поступово божеволіє від спраги. У маренні він переживає одкровення й дякує Богові за своє життя. Коли Патриція нарешті прокидається, вона глибоко зворушена його самопожертвою. Вони виявляють, що випадково припливли саме до потрібного острова.
Вапонці влаштовують їм пишний бенкет. Їхній вождь Тобі востаннє питає, чи не бажає хтось інший стати жертвою, але бажаючих немає. Джо вирушає до вулкана. Патриція намагається зупинити його й зізнається в коханні. Джо відповідає взаємністю, але каже: «Але час вибраний жахливий». Патриція вмовляє вождя одружити їх.
Після церемонії Патриція відмовляється розлучатися з новим чоловіком. Коли Джо не вдається її відговорити, вони стрибають разом — але саме в цей момент вулкан вивергається й викидає їх в океан. Острів тоне, а Джо й Патриція приземляються біля своїх надійних дорожніх скринь. Спочатку вони радіють дивовижному порятунку, але Джо розповідає Патриції про свою смертельну «хмару в мозку». Вона впізнає ім’я лікаря Еллісона — це приятель її батька — і розуміє, що Джо підставили. Він не помирає, і вони можуть жити довго й щасливо.
У ролях Меґ Раян — Діді / Анжеліка / Патриція Том Генкс — Джо Ллойд Бріджес — Ґрейнамор Роберт Стек — доктор Еллісон Ейб Віґода — Тобі Ден Гедайя — містер Ватурі Аманда Пламмер — Дагмар Оссі Девіс — Маршалл Натан Лейн — Бен Керол Кейн (у титрах Ліза Леблан) — перукар
У фільмі використана відома пісня Sixteen Tons .
Примітки
Посилання