Ме́тод доба́вок () — метод визначення вмісту невідомого компоненту у пробі на основі результатів вимірювання аналітичного сигналу проби та сигналу зразка проби, до якого додано відому кількість визначуваного компоненту.
Адитивний аналітичний сигнал (наприклад, світлопоглинання) має лінійну залежність від концентрації: Ix = k · Cx, де k — коефіцієнт залежності.
При внесенні у пробу добавки із відомою концентрацією відповідного компоненту (A) і створенні однакових об'ємів проб значення сигналу набуде вигляду: Ix+A = k · (Cx+ CA), звідки Cx = CA ·
Також можливе графічне розв'язання задачі. Для цього на основі отриманих даних будують графік залежності результатів вимірювань від концентрації добавок, який екстраполюють до перетину з віссю концентрації (котрий відповідає нульовій концентрації). Відрізок на осі X між точкою перетину і абсцисою сигналу при концентрації x є значенням шуканої концентрації.
Метод вимагає чіткої лінійної залежності між сигналом і концентрацією.
Джерела