Лук'ян Андріїв (*д/н —після 1674) — український політичний та військовий діяч, кошовий отаман Війська Запорізького у 1672—1673 роках.
Життєпис Стосовно місця і дати народження немає відомостей. Знано, що вже наприкінці 1660-х років належав до козацької старшини. У 1672 році як полковник брав участь у поході кошового отамана і польового гетьмана Степана Вдовиченка на Перекоп. Тут виявив військовий хист, завдяки чому вдалося врятувати значну частину козаків після невдалого штурму і втечі Вдовиченка. По поверненню на Січ наприкінці 1672 року обирається кошовим отаманом.
На своїй посаді продовжив політику Євсевія Шашола з накопичення військової амуніції та клопотання стосовно повернення із заслання Івана Сірка з Сибіру. В умовах війни Османської імперії проти Речі Посполитої, яка зазнала тяжких поразок, кошовий звернувся до короля Михайла Корибута Вишневецького з проханням клопотати перед московським царем Олексієм Романовим щодо визволення Сірка. Листовно переконавши його в тому, що Сірко вкрай необхідний на Січі, і що поява його — в інтересах Польщі, вони спонукали короля звернутися до царя Московії і просити, щоб той звільнив Сірка. Крім того, клопотав Андріїв з цього приводу перед гетьманом Іваном Самойловичем та московським урядом.
Зважуючи на їхні прохання, цар урешті-решт наказав привезти Сірка з Сибіру до Москви, звідки той перебрався на Січ у 1673 році. Після прибуття Івана Сірка через деякий час відбулася козацька рада, на якій Лук'ян Андріїв поступився посадою Сірку.
У 1674 році на Переволочній допоміг царським посланцям Василю Чадуєву та Семену Щоголєву, що прямували на Січ, переправитися через Дніпро. Про подальшу долю Андріїва нічого невідомо.
Джерела Яворницький Д. Історія запорозький козаків. — К., 1990. — Т. 1.