Марсело Салаєта (, 5 грудня 1978, Монтевідео) — уругвайський футболіст, нападник клубу «Пеньяроль».

Виступав, зокрема, за «Ювентус», з яким став триразовим чемпіоном Італії і дворазовим володарем Суперкубка Італії та «Пеньяроль», з яким двічі вигравав чемпіонат Уругваю. Також грав за національну збірну Уругваю, з якою став віце-чемпіоном Америки.

Клубна кар'єра Народився 5 грудня 1978 року в місті Монтевідео. Вихованець футбольної школи клубу «Данубіо». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1995 року в основній команді того ж клубу. У своєму дебютному сезоні в чемпіонаті Уругваю 18-річний Салаєта забив 12 м'ячів у 32 матчах. Показавши відмінний результат Марсело у 1997 році перебрався в «Пеньяроль». У «Пеньяролі» молодий нападник також відмінно проявив себе, забивши 13 м'ячів у 32 матчах, а також завоювавши чемпіонський титул, вигравши Лігілью.

Ще в 1997 році Салаєтою зацікавилися селекціонери італійського «Ювентуса». У січні 1998 роуц Марсело підписав контракт з «Ювентусом». Ставши гравцем туринського клубу Марсело рідко потрапляв до основного складу, в чемпіонаті Італії сезону 1997/98 Салаєта зіграв лише п'ять матчів і забив один гол, Марсело також провів два матчі у кубку Італії. Незважаючи на малу кількість зіграних матчів, Марсело став чемпіоном Італії сезону 1997/98.

У жовтні 1998 року Марсело був відданий в оренду в «Емполі». За «Емполі» у чемпіонаті Італії сезону 1998/99 Салаєта провів 17 матчів і відзначився двома забитими м'ячами, проте команда зайняла останнє 18 місце і вилетівла з Серії А. Після закінчення оренди в червні 1999 року, Марсело знову був відданий в оренду, цього разу до іспанської «Севільї». За два сезони, виступаючи спочатку в Ла лізі , а потім і у Сегунді, Салаєта зіграв за «Севілью» 50 матчів і забив 10 м'ячів.

Повернувшись з оренди в «Ювентус», Марсело зрідка виходив в основному складі, зігравши за наступні два з половиною сезони в чемпіонаті 35 матчів і забив 4 м'ячі. У січні 2004 року Марсело на правах оренди перейшов в «Перуджу», але і там не отримував достатнього ігрового часу, відігравши всього п'ять матчів.

в сезоні 2004/05 років був виходив стабільно і Серії А (28 виступів) і забив 6 голів. У наступному чемпіонському сезоні 2005/06 років він виходив на поле рідше. Після скандалу Кальчополі і відправлення «Ювентуса» до Серії Б, Салаєта залишався в Турині і в сезоні 2006/07 років допоміг команді виграти другий дивізіон і повернутись в еліту.

Влітку 2007 року перейшов в «Наполі», за який відіграв два сезони, після чого влітку 2009 року був відданий в оренду «Болоньї», де провів наступний сезон.

25 серпня 2010 року гравець підписав дворічний контракт з турецьким клубом «Кайсеріспор». Проте вже 25 березня 2011 року нападник розірвав контракт з клубом за взаємною згодою.

7 травня 2011 року футболіст досяг усної домовленості про повернення до «Пеньяроль». 6 липня 2011 року Салаєта підписав контракт з «Пеньяролем» строком до 30 червня 2012 року. За підсумками сезону 2012/13 клуб став чемпіоном Уругваю, а Салаєта був визнаний гравцем року.

Виступи за збірні 1997 року залучався до складу молодіжної збірної Уругваю, разом з якою брав участь у молодіжному чемпіонаті світу 1997 року в Малайзії, забивши 4 голи протягом усього турніру, а його команда вийшла у фінал, де поступилася одноліткам з Аргентини.

1997 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю. Того ж року у складі збірної був учасником розіграшу Кубка конфедерацій у Саудівській Аравії, на якому забив один гол, а його збірна стала півфіналістом турніру.

Через два роки у складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1999 року у Парагваї, де разом з командою здобув «срібло».

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни 32 матчі, забивши 10 голів.

Статистика виступів Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1996 «Данубіо» ПД 32 12 — — — — — — — — — 32 12 1997 «Пеньяроль» ПД 32 13 — — — — — — — — — 32 13 1997-98 «Ювентус» A 5 1 КІ 2 0 — — — — — — 7 1 1998-99 A 1 0 КІ 1 2 ЛЧ 1 0 — — — 3 2 1998-99 «Емполі» A 17 2 КІ — — — — — — — — 17 2 1999-00 «Севілья» ПД 28 5 — — — — — — — — — 28 5 2000-01 СД (ІІ) 22 5 — — — — — — — — — 22 5Усього за «Севілью» 50 10 — — — — — — 50 10 2001-02 «Ювентус» A 11 0 КІ 8 5 ЛЧ 4 1 — — — 23 6 2002-03 A 22 4 КІ 4 2 ЛЧ 9 2 СІ 1 0 36 8 2003-04 A 2 0 КІ 4 2 ЛЧ 3 1 — — — 9 3 2003-04 «Перуджа» A 5 0 — — — — — — — — 5 0 2004-05 «Ювентус» A 28 6 КІ 2 1 ЛЧ 8 2 — — — 38 9 2005-06 A 16 1 КІ 4 0 ЛЧ 6 0 СІ 1 0 27 1 2006-07 B (ІІ) 16 4 КІ 1 0 — — — — — — 17 4Усього за «Ювентус» 101 16 26 12 31 6 2 0 160 34 2007-08 «Наполі» A 22 8 КІ 2 0 — — — — — — 24 8 2008-09 A 27 4 КІ 2 0 КУЄФА 3 0 — — — 32 4Усього за «Наполі» 49 12 4 0 3 0 — — 56 12 2009-10 «Болонья» A 29 4 КІ — — — — — — — — 29 4 2010-11 «Кайсеріспор» СЛ 14 7 КТ 1 1 — — — — — — 15 8 2011-12 «Пеньяроль»ПД 25 17 — — — КЛ 6 1 — — — 31 17 2012-13 ПД 27 15 — — — КЛ 6 1 — — — 33 16 2013-14 ПД 26 6 — — — КЛ + ПаК 4+2 1+0 — — — 32 7 2014-15 ПД 27 10 — — — ПаК 6 2 — — — 33 12Усього за «Пеньяроль» 137 61 — — 24 5 — — 161 66Усього за кар'єру 466 137 31 13 58 11 2 0 557 161

Виступи за збірну

|1997||4||1 |- |1998||1||1 |- |1999||10||4 |- |2000||3||0 |- |2001||3||1 |- |2002||0||0 |- |2003||1||0 |- |2004||1||0 |- |2005||9||3 |- !Загалом||32||10

Титули і досягнення Чемпіон Уругваю (2): «Пеньяроль»: 1997, 2012-13 Чемпіон Італії (3): «Ювентус»: 1997-98, 2001-02, 2002-03, 2004-05Відібрано через Кальчополлі Володар Суперкубка Італії з футболу (2): «Ювентус»: 2002, 2003 Срібний призер Кубка Америки: 1999

Примітки

Посилання

Статистика виступів на сайті national-football-teams.com