Нікола Аморузо (; 29 серпня 1974, Сан-Джованні-Ротондо, Італія) — колишній італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — спортивний функціонер.

Аморузо — перший гравець в історії італійського чемпіонату, який з тринадцятьма різними клубами виступав у вищому дивізіоні Італії. Крім того він лише в одному з них не забивав у чемпіонаті і став найкращим бомбардиром в історії італійського футболу серед футболістів, які не грали в збірній Італії. Аморузо виступав лише за молодіжну збірну Італії на молодіжному чемпіонаті Європи та Олімпійських іграх у 1996 році.

Клубна кар'єра Народився 29 серпня 1974 року в місті Сан-Джованні-Ротондо. Вихованець футбольної школи клубу «Сампдорія».

12 грудня 1993 року він дебютував у Серії А в матчі проти «Інтернаціонале», яка закінчилася розгромом його команди з рахунком 0:3Матчі гравця в сезоні 1993/94. 6 лютого 1994 року нападник забив свій перший гол у чемпіонаті в матчі проти «Удінезе» (6:2). Протягом сезону 1993/94 він взяв участь у восьми матчах чемпіонату і забив три голи. У цьому ж сезоні Аморузо завоював свій перший трофей — Кубок Італії, зігравши у двох матчах турніру.

Влітку 1994 року Аморузо був придбаний клубом «Андрія» з Серії B. Італійський нападник провів тут один сезон: він виходив на поле в 34 матчах і забив 15 голів. Після цього гравець повернувся до вищого дивізіону, перейшовши до «Падови». У сезоні 1995/96 футболіст провів за клуб 33 матчі в Серії А і 14 разів вражав ворота суперників.

Своїм вдалим виступом Аморузо привернув до себе увагу з боку «Ювентуса». У липні 1996 року він став гравцем туринського клубу. В першому сезоні, конкуруючи за місце в основі з Алессандро Дель П'єро і Крістіаном Вієрі, Нікола виступив у 23 матчах, забивши 4 голи. У наступному сезоні він вийшов на поле тільки 10 разів і забив 2 голи. У сезоні 1998/99 Аморузо провів 20 ігор і відзначився голом у трьох з них. За цей час у складі «Ювентуса» він допоміг клубу 2 рази виграти «скудетто» (в 1997 і 1998 роках), а також у 1996 році стати володарем Суперкубка УЄФА та Міжконтинентального кубку. У першому матчі на Суперкубок УЄФА Аморузо забив гол на 89-й хвилині, довершуючи розгром французького «Парі Сен-Жермена» з рахунком 6:1.

З 1999 до 2005 роки нападник в кожному сезоні міняв команду, завжди залишаючись у Серії А. Він виступав за «Перуджу», «Наполі», в сезоні 2001/02 знову повернувся в «Ювентус», з яким втретє виграв чемпіонат Італії, а також став найкращим бомбардиром Кубка Італії. Після цього Нікола перейшов в «Перуджу». У січні 2003 року Аморузо підписав контракт з командою «Комо», де він виступив в 14 матчах і забив 6 голів. У 2003 році Аморузо став гравцем «Модени». У сезоні 2003/04 він провів за команду 25 матчів і забив 5 голів, але влітку 2004 року команда розриває з ним контракт, і Нікола приходить в «Мессіну», де проводить наступний сезон.

Влітку 2005 року Аморузо підписав контракт із «Реджиною». У першому сезоні за клуб він зіграв в 29 матчах і забив 11 голів. У «Реджині» він вперше отримав статус капітана команди. Сезон 2006/07 став найкращим у кар'єрі нападника: він провів в Серії А 34 зустрічі і забив 17 голівГоли гравця в сезоні 2006/07. У списку бомбардирів того сезону він виявився п'ятим, а його команда посіла 14-е місце в чемпіонаті. У наступному сезоні Аморузо забив 12 м'ячів. Всього ж за три сезони в «Реджині» Нікола Аморузо провів 96 матчів і 40 разів забивав гол у чемпіонаті Італії

4 травня 2008 року у зустрічі чемпіонату з «Катанією» (2:1) Аморузо забиває важливий дубль і досягає позначки в 100 голів у серії A.

Влітку 2008 року Аморузо був придбаний «Торіно» за 3 мільйони євро. У складі цієї команди до кінця року він вийшов на поле в 20 матчах і забив 4 голи. На початку наступного року Ніколу бере в оренду «Сієна». Зігравши за команду лише 6 офіційних матчів, «Сієна» не викуповує контракт Аморузо він повертається в «Торіно», яке вилетіло в Серію B.

28 серпня 2009 року футболіст підписав контракт з «Пармою». У її складі він дебютує 13 вересня 2009 року у матчі проти «Інтернаціонале»Матчі гравця в сезоні 2009/10. 23 вересня 2009 року він забив свій перший гол за «Парму» у ворота «Лаціо»Голи гравця в сезоні 2009/10. Всього нападник провів у цьому клубі 17 матчів і забив 5 голів.

29 січня 2010 року італійського нападника купила «Аталанта». 31 січня Нікола дебютує в «Аталанті», в гостьовому поєдинку проти «Сампдорії». 28 березня він забив свій перший гол за «Аталанту» в Турині проти «Ювентуса», але його клуб це не врятувало від поразки 1:2. Цей гол зробив Аморузо єдиним гравцем, який з дванадцятьма різними італійськими командами забив хоча б один гол в Серії А.

29 серпня 2011 року в день свого 37-го дня народження Аморузо вирішив завершити кар'єруNicola Amoruso abbandona il calcio giocato.

Виступи за збірну Протягом 1994–1996 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. У 1996 році Нікола брав участь у молодіжному чемпіонаті Європи, на якому він зіграв у півфіналі турніру проти Франції (1:0) і у фінальній зустрічі з Іспанією (1:1 в основний час, 4:2 по пенальті) та допоміг своїй команді виграти трофей.

У тому ж році він був включений у список збірної на Олімпіаду в Атланті як гравець резерву, але на поле не виходив. Всього на молодіжному рівні зіграв у 4 офіційних матчах, забив 1 гол.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1993-94 «Сампдорія» A 8 3 КІ 2 0 — — — — — — 10 3 1994-95 «Андрія» B 34 15 КІ 1 0 — — — — — — 35 15 1995-96 «Падова» A 33 14 КІ 1 1 — — — — — — 34 15 1996-97 «Ювентус» A 23 4 КІ 4 1 ЛЧ 7 4 СУ+МКК 1+0 1+0 35 10 1997-98 A 10 2 КІ 4 2 ЛЧ 4 2 СІ 0 0 18 6 1998-99 A 20 3 КІ 3 1 ЛЧ 5 2 СІ 0 0 28 6 1999-00 «Перуджа» A 25 11 КІ 3 0 Інт — — — — — 28 11 2000-01 «Наполі» A 30 10 КІ 2 0 — — — — — — 32 10 2001-02 «Ювентус» A 9 0 КІ 7 6 ЛЧ 6 1 — — — 22 7Усього за «Ювентус» 62 9 18 10 22 9 1 1 103 29 2002-03 «Перуджа» A 7 0 КІ 1 0 Інт — — — — — 8 0Усього за «Перуджу» 32 11 4 0 — — — — — 36 11 2002-03 «Комо» A 14 6 КІ 0 0 — — — — — — 14 6 2003-04 «Модена» A 25 5 КІ 1 0 — — — — — — 26 5 2004-05 «Мессіна» A 22 5 КІ 2 1 — — — — — — 24 6 2005-06 «Реджина» A 29 11 КІ 0 0 — — — — — — 29 11 2006-07 A 34 17 КІ 2 0 — — — — — — 36 17 2007-08 A 33 12 КІ 0 0 — — — — — — 33 12Усього за «Реджину» 96 40 2 0 — — - — — 98 40 2008-09 «Торіно» A 20 4 КІ 3 0 — — — — — — 23 4 2008-09 «Сієна» A 6 0 КІ 0 0 — — — — — — 6 0 2009-10 «Торіно» B 0 0 КІ 1 0 — — — — — — 1 0Усього за «Торіно» 20 4 4 0 — — - — — 24 4 2009-10 «Парма» A 17 5 КІ 0 0 — — — — — — 17 5 2009-10 «Аталанта» A 15 1 КІ 0 0 — — — — — — 15 1 2010-11 B 0 0 КІ 0 0 — — — — — — 0 0Усього за «Аталанту» 15 1 0 0 — — — — — 15 1Усього за кар'єру 414 128 37 12 22 9 1 1 474 150

Титули і досягнення

Командні Чемпіон Італії (3): «Ювентус»: 1996-97, 1997-98, 2001-02 Володар Кубка Італії (1): «Сампдорія»: 1993-94 Володар Суперкубка Італії з футболу (1): «Ювентус»: 1997 Володар Міжконтинентального кубка (1): «Ювентус»: 1996 Володар Суперкубка УЄФА (1): «Ювентус»: 1996 Володар Кубка Інтертото (1): «Ювентус»: 1999 Чемпіон Європи (U-21): 1996

Особисті Найкращий бомбардир Кубка Італії: 2001-02 (6 голів)

Примітки

Посилання

Статистика на сайті www.tuttocalciatori.net

Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії.