Кірстен Луїз «Кірсті» Еллі (; 12 січня 1951 — 5 грудня 2022, Вічита, Канзас) — американська акторка, комедіантка й телепродюсерка. Найвідоміші ролі: Ребекка Гов у ситкомі «Будьмо» (1987—1993), за яку отримала премії «Еммі» і «Золотий глобус», в ситкомі «Салон Вероніки» (1997—2000), у фільмі «Дивись, хто говорить» (1989) і його двох сиквелах.

Життєпис Кірстен Еллі народилася 12 січня 1951 року в місті Вічита, штат Канзас. Батько Роберт Діл — власник деревообробної фабрики, мати Лілліан Міккі — домогосподарка. Також є сестра Колетт і брат Крейг. Навчалася в школі Wichita Southeast High School, яку закінчила в 1969 році. Була учасницею шкільної групи підтримки. Потім навчалася в Університеті штату Канзас. Після переїзду до Лос-Анджелеса працювала дизайнеркою інтер'єрів. У 1979 році з'явилася в популярному шоу Match Game PM, де виграла 500 доларів у першому і 5500 у другому турі. Також з'явилася на ігровому шоу Password Plus у 1980 році. У 1981 році у автомобільній катастрофі загинула її мати, а батько отримав важкі травми.

Кірсті Еллі вперше була одружена з 1970 по 1977 рік із Робертом Еллі. Вони познайомилися під час навчання в університеті, Роберт був далеким родичем Крісті й мав таке ж прізвище. З 1983 по 1997 рік була одружена з актором Паркером Стівенсоном. Вони усиновили двох дітей: Вільяма Тру (1992) і Ліллі Прайс (1994). З 1996 по 2000 рік жила з актором Джеймсом Вайлдером.

Крістін Еллі померла 5 грудня 2022 року після короткої боротьби з раком у віці 71 року. Відповідно до заяви, опублікованої її дітьми, рак був виявлений лише нещодавно. Її колишній чоловік Паркер Стівенсон, двоє її дітей, колега по фільму «Дивіться, хто говорить» Джон Траволта та інші знаменитості опублікували свої співчуття в соцмережах. Тед Денсон, Келсі Греммер і Ріа Перлман, які знімалися з нею у серіалі «Будьмо», також оплакували її та оприлюднили заяви, у яких говорили, як багато вона для них значила.

Кар'єра Еллі дебютувала на екрані у фільмі «Зоряний шлях 2: Гнів Хана» (1982). Після цього вона з'явилася в таких картинах, як «Ще один шанс» (1983), «Полювання на роботів» (1984), «Північ та Південь» (1985), «Вогонь на ураження» (1988). У 1989 році знялася разом з Джоном Траволтою у сімейній комедії «Дивись, хто говорить», яка мала великий успіх у прокаті, зібравши майже 300 мільйонів доларів. Після успіху картини було знято два сиквели, «Дивись, хто говорить знову» (1990) та «Дивись хто тепер говорить» (1993), які не мали успіху. У наступні роки акторка знялася ще в кількох фільмах: «Прокляте селище», «Двоє: Я і моя тінь», «В бідності і в багатстві».

Еллі домоглася найбільшої популярності за роль у комедійному телесеріалі «Будьмо», який приніс їй премії «Золотий глобус» та «Еммі» в 1991 році. У 1994 році вона виграла ще одну «Еммі» за роль у телефільмі «Мати Девіда». Виконала головну роль в ситкомі «Салон Вероніки» (1997—2000), за яку отримала ще по одній номінації на «Еммі» і «Золотий глобус».

Після закриття серіалу у Еллі почалися проблеми з ожирінням, через що вона в основному з'являлася в різних реаліті-шоу, таких як «Товста акторка» і «Велике життя Кірсті Еллі». Навесні 2011 року вона брала участь у 12 сезоні популярного телешоу «Танці з зірками», де зайняла друге місце. Завдяки конкурсу вона змогла відродити свою кар'єру. У 2013 році Еллі повернулася на телебачення з головною роллю у власному ситкомі «Кірсті».

Фільмографія

Акторка

Продюсер, сценарист

Примітки

Посилання