Кароль Стояновський (; 3 травня 1895, Кобиловолоки, нині Теребовлянський район — 9 червня 1947 р., Вроцлав) — польський антрополог, археолог, громадський діяч, професор. Автор численних праць з історії та антропології політичної, соціальної та історичної; був прихильником євгеніки.
Життєпис Народився у родині малоземельного селянина Казімежа Стояновського (помер у 1965 р., прожив 96Joanna Patalas. Społeczno-medyczne aspekty… — S. 30. ) та його дружини Гонорати (померла у 1951 р., прожила 74), до шлюбу Шкварек.
Навчатись розпочав у Кобиловолоцькій етатовій школі, 3 класи якої закінчив у 1907 р.. Продовжив у Теребовлянській «паньствовій» гімназії. У 1909 році переїхав до Львова, де продовжив навчання у 6-й міській гімназії ім. Станіслава Сташица (вул. Личаківська, 37), закінчивши 7-й та 8-й класи.
27 серпня 1914 р. добровольцем записався до східного легіону І бригади, потім служив у 1 батальйоні та батальйоні … 1 полку піхоти 1 бригади. 30 вересня 1915 р. організував «комірку» Польської Організації Військової у Буданові. Був арештований владою ЗУНР, потрапив до таборуу джерелі — концтабору, де захворів тифом.
Восени 1919 року розпочав вчителювати у приватній гімназії ім. Юліуша Словацького у Чорткові.
Брав участь у польсько-радянській війні 1920 р. (бої біля сіл Стрептів, Задвір'я (так звані польські Термопіли), Желехів, Ляшки-Королівські, Зухоричі (поранений в стопу). Після війни відновив працю вчителем у Чортківській гімназії. Після цього його запросили працювати у кураторії (1921—1922 рр.), несподівано — асистентом у Леона Козловського.
На Федір-горі у Бучачі під час археологічних розкопок у 1922 році Леон Козловський та Кароль СтояновськийПроф. д-р Ярослав Пастернак. Бучаччина крізь серпанок тисячеліть // року знайшли кам'яні долота, тесла зі старанно зашліфованою поверхнею — інвентар, типовий для племен культури лінійно-стрічкової кераміки (6-3 тис. до н. е.).
У Вроцлаві мешкав за адресою Пляц Університетський, 7. Восени 1946 вчетверте захворів «рожею».
Помер 9 червня 1947 р., був похований 12 числа на парафіяльному цвинтарі на Семпольні (св. Вавжинця) біля вул. Сментної у Вроцлаві.
Нагороди Медаль Незалежності у 1932 р. Хрест Незалежності у 1937 р.
Праці Мав 150 відомих робіт: O reslawizację Wschodnich Niemiec (1946) Państwo Zachodnio-Słowiańskie (1942) Typy kraniologiczne Polski (1924) — rozprawa doktorska Szkice do prehistorycznej antropologii Europy Północnej (1926) — habilitacja Typy kraniologiczne Wielkopolski (1934) Antropologia prehistoryczna Polski (1948) Przyczyna zmian niektórych cech fizycznych u potomstwa migrantów do miast (1947) Dobory społeczne ludności miasta Poznania (1930) Teorie nordyczne jako parawan imperializmu niemieckiego (1932) Rasizm, przeciw słowiańszczyźnie (1934) Rasowe podstawy eugeniki (1927) Polsko-niemieckie zagadnienia rasy (1939) Przyczynki do zróżnicowania rasowego młodzieży polskiej (1929) Chłop a państwo narodowe (1937) Szkice do prehistorycznej antropologii Europy Północnej (1926) Skład rasowy przypuszczalnych Celtów okresu lateńskiego (1937) Zarys metodyki prawa harcerskiego (1928) Z badań nad antropologią Śląska. Skład rasowy katowickiej młodzieży poborowej (1937) Źródła tak zwanej Kroniki Ura Linda" (1935) Przyszła Polska — państwem narodowym'' (1940)
Примітки
Джерела Joanna Patalas. Społeczno-medyczne aspekty działalności Karola Stojanowskiego (1895—1947) — antropologa, eugenika oraz działacza społeczno-politycznego. Praca doktorska. — Poznań, 2010.
Посилання Antropologia prehistoryczna Polski / Karol Stojanowski.