Ростисла́в І́горович Шурма́ ( , Львів, УРСР) — український державний діяч, топменеджер, економіст, колишній заступник Керівника Офісу Президента України з 23 листопада 2021 до 3 вересня 2024 року. З 30 липня 2012 по 25 листопада 2019 — гендиректор заводу «Запоріжсталь». Депутат Донецької обласної ради VI скликання (Партія регіонів, 2010—2014).
Покинув територію України. Живе в Штарнбергу в німецькій Баварії.
12 лютого 2026 року еск-директора «Запоріжсталі» Ростислава Шурму та його брата оголосили в розшук, яких підозрюють у заволодінні державними коштами, які виплачували за «зеленим» тарифом на тимчасово окупованій частині Запорізької області. За даними слідства, збитки держави становлять 141,3 млн гривень. Ростислав Шурма раніше обіймав посаду заступника керівника Офісу Президента та відповідав за економічний блок. Заявляв про готовність співпрацювати зі слідством, але повертатися в Україну не планував.
Життєпис Народився 17 вересня 1983 року у Львові.
Освіта 2004 — університет «Києво-Могилянська академія», «Економіка та підприємництво», бакалавр. 2005 — Київський економічний університет ім. Гетьмана, «економічна теорія», магістр. 2013 — аспірант Донецького національного університету.Кравченко В. М., Шурма Р. І. Задачі управління ресурсними потоками на підприємстві // Бізнес Інформ. — 2013. — № 6. — С. 302—307
Трудова діяльність У 2003—2006 роках працював фінансовим менеджером в компанії «Procter and Gamble Eastern Europe» та консультантом в BCG.
З 2006 року — в групі Метінвест.
Очолював управління стратегії у групі Метінвест, працював фінансовим директором Макіївського металургійного заводу, заступником директора металургійного дивізіону Метінвест.
Був членом наглядової ради Маріупольського металургійного комбінату, головою наглядової ради заводу «Промет» (Болгарія), членом ради директорів «Метінвест-Траметал» (Італія).
З 30 липня 2012 по 25 листопада 2019 року — генеральний директор ПАТ «Запоріжсталь».
21 травня 2021 року, відповідно з Указом Президента України № 209/2021, був призначений (за згодою) членом Наглядової ради ДК «Укроборонпром».
З 23 листопада 2021 року — заступник Керівника Офісу Президента України.
З 28 січня 2023 року — член наглядової ради Нафтогазу. 29 грудня 2025 року повноваження Шурми у раді були припинені достроково.
Генеральний директор Запоріжсталі За його керівництва було модернізовано декілька доменних печей, введено в експлуатацію газоочисні установки, та значно скорочено промислові викиди, що забезпечило комбінату відповідність до євростандартів. З 2012 по 2019 роки в екологічну модернізацію «Запоріжсталі» інвестовано 15 млрд гривень, що зокрема позитивно оцінив тодішній міністр екології Остап Семерак..
У 2014 році комбінат реконструював доменну піч № 4, оснастивши її сучасними аспіраційними системами ливарного двору та бункерної естакади
У квітні 2018 року на ПАТ «Запоріжсталь» повністю завершено модернізацію газоочисних систем агломашин № 1-6, яку було розпочато у 2012 році. Нові газоочисні системи аглофабрики знизили викиди пилу на 90 %, викиди оксидів сірки на 50 %. Інвестиції в реалізацію проєкту перевищили 1,2 млрд гривень.
Політична та державна діяльність У 2010—2014 роках — депутат Донецької обласної ради 6-го скликання від Партії регіонів.
17 квітня 2015 року до 17 лютого 2020 року був головою Запорізької організації партії «Опозиційний блок».
Кандидат у народні депутати від «Опозиційного блоку» на парламентських виборах 2019 року, № 6 у списку.
У 2022 році Шурма став головною дійовою особою у взятті контролю держави над «Укрнафтою», яка останні 20 років перебувала під контролем групи «Приват» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, та зміни керівництва компанії, зокрема призначення нового керівника Сергія Корецького, під керівництвом якого компанія отримала рекордні 23,6 млрд грн прибутку. Також у держвласність перейшло підприємство підозрюваного у державній зраді В'ячеслава Богуслаєва «Мотор Січ», процедурою передачі якого в держвласність і призначенням нового керівництва керував Шурма. Він також зміг посунути олігархів на електроенергетичному ринку. З його ініціативи державний трейдер НАК «Енергетична компанія України» отримав частку ринку, і прибуток, який заробляли на перепродажу дешевої електроенергії НАЕК «Енергоатом» олігархічні структури. У власність держави також перейшли підприємства «Запоріжтрансформатор» (належав олігарху Костянтину Григоришину), 28 облгазів (належали олігарху Дмитру Фірташу), та ряд інших критично важливих для держави та економіки підприємств, які під керівництвом держави успішно працюють.
Був одним з авторів програми «єОселя», що стала головним інструментом іпотечного кредитування в Україні. Програма дозволяє захисникам України, силовикам та членам їхніх сімей, медичним та педагогічним працівникам, науковцям та науково-педагогічним працівникам отримувати кредитування для придбання житла за фіксованою ставкою 3 %, а всім іншим під 7 %.
У 2023 році був одним з ініціаторів нереалізованої антикорупційної податкової реформи «10-10-10», яка передбачала зниження податків.
28 травня 2024 року стало відомо, що саме Шурма лобіював підвищення акцизу на LPG, закладений в законопроєкті 1125.6.
3 вересня 2024 року звільнений з посади заступника керівника Офісу президента.
29 грудня 2025 року уряд звільнив Шурму з посади члена наглядової ради Нафтогазу.
Розслідування 17 серпня 2023 року Bihus.Info оприлюднив розслідування про те, що сонячні станції під російською окупацією, співвласником яких є оточення Шурми (рідний брат Олег Шурма та колишній підлеглий Руслан Божко), нібито отримували оплату за «зеленим тарифом» до літа 2023 року. Шурма заявив, що ці твердження не відповідають дійсності. Саме розслідування він назвав маніпулятивним, вважаючи це частиною кампанії проти нього, і припустив, що за цим стоїть Ігор Коломойський. 4 квітня 2024 року Печерський районний суд міста Києва не знайшов реального конфлікту інтересів у діях Ростислава Шурми і закрив справу, не зважаючи на наполягання Національного агентства з питань запобігання корупції.
15 липня 2025 року детективи НАБУ спільно з німецькими правоохоронцями проводили обшуки у помешканні Шурми у передмісті Мюнхена, куди він виїхав після звільнення з посади заступника керівника Офісу президента.
21 січня 2026 року НАБУ та САП заявили про схему заволодіння коштами, призначеними для виплат за зеленим тарифом, яка діяла на користь низки енергогенеруючих підприємств на тимчасово окупованій території Запорізької області. Про підозру повідомили дев'ятьом особам, серед яких Ростислав Шурма та його брат. 12 лютого 2026 року МВС України оголосило Шурму в розшук.
У квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд обрав Ростиславу Шурмі та його брату Олегу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Рейтинги 2013 — увійшов до першої десятки рейтингу видання «Інвестгазета» — «ТОП-100 кращих топ-менеджерів України». 2016 — очолив рейтинг «ТОП-100. Кращі топ-менеджери України» від видання «Дело».
Нагороди Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» I ступеня (27 грудня 2019 року) — «за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, активну громадську діяльність, вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток Запорізької області» .
Сім'я Дружина Юлія; син Дмитро, доньки Анастасія та Аліна; молодший брат Олег Шурма — підприємець, співвласник 56 компаній, включно з інвестиційними фондами «Квантум» і «Простір»; батько Ігор Михайлович Шурма, проросійський політик, колишній народний депутат від партій СДПУ(о) і Опозиційний блок. Двоюрідна сестра Ключковська Ярина Юріївна
Примітки
Джерела
Посилання