Нівхська мова (заст. гіляцька мова) — мова нівхів. Традиційно нівхську мову відносять до палеоазійських мов. Говорить нею 198 осіб (2010, перепис).
Класифікація та загальна характеристика Зв'язки її з іншими мовами остаточно не встановлено. Ряд дослідників припускає, що типологічно й матеріально мова близька до алтайських мов, але єдиної думки щодо цього поки що немає. Нівхська є мовою аглютинативно-синтетичного типу. Іменник має категорії відмінка, числа й присвійності. Прикметника як окремої частини мови немає.
Розповсюдження За минуле століття число нівхів було досить стабільним — в 1897 році їх було 4,5 тис. осіб, а в 2002 році — 5,2 тис. осіб. Попри це, відсоток носіїв мови, внаслідок русифікації, серед них впав зі 100 % до 23,3 % за той же період. Великий вплив на мовну ситуацію зробило насильницьке переселення нівхів з маленьких прибережних сіл в більші багатонаціональні поселення на початку 1950-х років. За даними перепису 2002 року, володіння нівхского мовою відзначили 688 осіб, але ці дані відображають лише символічні аспекти функціонування мови (наприклад, «впізнавання» найбільш частотних слів і виразів або наявність в домашній бібліотеці книг нівхською мовою). Нині кількість носіїв мови, що зберегли навички усного та писемного мовлення, — менше сотні осіб на Нижньому Амурі та Сахаліні. Всі носії нівхської мови — білінгви, бо вони вільно володіють і російською мовою. Переважна більшість носіїв — люди 1920-1940-х рр. народження.
Нівхська мова викладається до 3-го класу в кількох школах Сахалінської області і Хабаровського краю. Видаються букварі, підручники та художні твори.
На Сахаліні виходить щомісячна газета «Нивхи диф».
Діалекти У нівхській мові розрізняють три основні діалекти: східносахалінський, північносахалінський амурський.
Писемність Писемність створена в 1931 році на основі латинської графіки, а в 1953 році переведена на кирилицю.Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр "Академія", 2001. — 368 с. (Альма-матер) ISBN 966-580-100-7
А а Б б В в Г г Ӷ ӷ Ғ ғ Ӻ ӻ Д д Е е Ё ё Ж ж З з И и Й й К к К’ к’ Ӄ ӄ Ӄ’ ӄ’ Л л М м Н н Ӈ ӈ О о П п П’ п’ Р р Р̌ р̌ С с Т т Т’ т’ У у Ў ў Ф ф Х х Ӽ ӽ Ӿ ӿ Ц ц Ч ч Ч’ ч’ Ш ш Щ щ ъ Ы ы ь Э э Ю ю Я я
Література нівхською мовою В усній народній поетичній творчості нівхів відбито їхні найдавніші уявлення про будову Всесвіту, про природу, відображено життя народу. Писемна література зародилася за часів СРСР. Написано п'єси, публіцистичні твори (збірки «Тайга й тундра», 1928—1933; «Про наше життя», 1929). Найвизначніший представник нівхської літератури — В. М. Сангі. У своїх творах він зображує історичне минуле нівхів, їхній побут, становлення їх як народності. Опублікував «Нівхські легенди» (1961), «Легенди Ихміфа» (1967) тощо.
Примітки
Посилання Нівхська мова Вимираючі мови світу