Крупський Іван Васильович (  — ) — радянський військовий льотчик, воєначальник, учасник Радянсько-фінської та Німецько-радянської воєн, командир 9-го Лодзинського штурмового авіаційного корпусу під час Другої світової війни, генерал-майор авіації.

Життєпис Крупський Іван Васильович народився в селі Римарівка Гадяцького повіту Полтавської губернії у селянській родині . Українець. Служити почав у РСЧА з вересня 1922 року. Член ВКП(б) з 1925 року .

Освіта Ленінградська військово-теоретична школа пілотів ВПС РСЧА (1926 р.) Коллектив авторов. «Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь» / Под общей редакцией М. Г. Вожакина. — ; Жуковский: Кучково поле, 2006 г. — Т. 2. — С. 388—390. — ISBN 5-901679-08-3. 1-я військова школа пілотів імені О. Ф. Мясникова (1927 р.) КУНС при Військово-повітряній академії РСЧА ім. професора М. Є. Жуковського (1932 р.) Липецькі вищі авіаційні курси удосконалення ВПС РСЧА (1938 р.) ВАК при Вищій військовій академії імені К. Є. Ворошилова (1948 р.) Вища військова академія імені К. Є. Ворошилова (1950 р.)

До війни У РСЧА з вересня 1922 року служив червоноармійцем. Влітку 1923 р. вступив у Військово-підготовчу школу Червоного Повітряного флоту, переформовану в січні 1925 р. в Ленінградську військово-теоретичну школу ВПС РСЧА. Для подальшого навчання направлений в 1926 році в 1-ю військову школу льотчиків імені А. Ф. Мясникова, після закінчення якої був залишений у ній інструктором. Виконував обов'язки командира ланки і політрука ескадрильї, призначений командиром ланки в Ленінградський військовий округ, командиром загону. У жовтні 1931 р. прийнятий на КУНС при Військово-повітряній академії РСЧА ім. професора М. Є. Жуковського, після закінчення якої в квітні 1932 р. призначений командиром окремого артилерійського авіаційного загону. У березні призначений командиром ескадрильї, яка перебазувалася на Далекий Схід Росії до складу Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії. Після проходження навчання у Вищій льотно-тактичній школі в липні 1938 р. призначений помічником командира 3-го штурмового авіаційного полку, а в листопаді — командиром 6-го штурмового авіаційного полку. У 1939 році став заступником командира і «врід» командира 52-ї штурмової авіаційної бригади в Омську, з серпня 1940 р. призначений в Білоруський Особливий військовий округ заступником командира 12-ї змішаної авіаційної дивізії у Вітебську.

Участь у війні Другу світову війну І. В. Крупський зустрів 22 червня 1941 р. на колишній посаді на Західному фронті, з вересня 1941 р. — став командиром 12-ї змішаної авіаційної дивізії. Брав участь в прикордонній битві, потім в Смоленській битві, у битві під Москвою. У квітні 1942 р. призначений заступником командувача ВПС 61-ї армії, в липні — командиром 3-го окремого тренувального навчального полку 1-ї повітряної армії цього ж фронту, у листопаді — командиром 299-ї штурмової авіаційної дивізії (з серпня 1944 — 11-а гвардійська штурмова авіаційна дивізія).

Під час Курської битви та Білоруської стратегічної наступальної операції Крупський І. В. «... зумів правильно організувати бойову роботу штурмовиків, у наслідку чого було завдано великої шкоди живій силі і техніці противника, особливо в період боїв за місто Ніжин, за що дивізія отримала почесне найменування „Ніжинська“»

У серпні 1944 року І. В. Крупський — командир 1-го змішаного авіаційного корпусу (з вересня 1944 р. — 9-го штурмового авіаційного корпусу), який брав участь в операціях:

Вісло-Одерська операція з 12 січня 1945 р. до 3 лютого 1945 р. Варшавсько-Познанська операція з 14 січня 1945 р. до 3 лютого 1945 р. Східно-Померанська операція з 10 лютого 1945 р. до 4 квітня 1945 р. Берлінська операція з 16 квітня 1945 р. до 8 травня 1945 року, і звільнив міста Лодзь, Варшава, Познань і БерлінСправочник «Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945» / М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. — : Воениздат, 1985 г. — 598 с. . За відзнаку в боях за місто Лодзь корпусу присвоєно почесне найменування «Лодзький», а за участь у штурмі Берліна він був нагороджений орденом Червоного Прапора.

Після війни Після війни І. В. Крупський продовжував командувати корпусом в Групі радянських окупаційних військ у Німеччині,

з травня 1946 року — командував ВПС Південно-Уральського військового округу; з квітня 1948 р. — слухач ВАК при Вищій військовій академії ім. К. Є. Ворошилова, після закінчення чого з грудня продовжував навчання на авіаційному факультеті цієї ж академії; з лютого 1950 р. — помічник командувача у стройовій частині 37-ї Повітряної армії; з липня 1950 р. — командувач ВПС Воронезьким військовим округом; з березня 1953 р. — начальник кафедри штурмової авіації Червонопрапорної Військово-повітряної академіїКомандный факультет. Военно-Воздушная академия имени Ю. А. Гагарина. г. Москва. 2007 год. ЗАО СП «Контакт РЛ». − 367 с. / стр. 119 ; з січня 1957 року І. В. Крупський у відставці. Продовжував викладати в академії імені Ю. О. Гагаріна.

Помер у селищі Моніно.

Військове звання Генерал-майор авіації — від 04 лютого 1944 року

Нагороди

орден Леніна (1947 року) орден Червоного Прапора (10.03.1943 р.) орден Червоного Прапора (03.11.1944 р.) орден Червоного Прапора (1952 р.) орден Суворова 1 ступеня (29.05.1945 р.) орден Суворова 2 ступеня (23.07.1944 р.) орден Суворова 2 ступеня (06.04.1945 р.) орден Олександра Невського (СРСР) (28.07.1943 р.) орден Вітчизняної війни 1 ступеня (06.04.1985 р.) орден Червоної Зірки (1934 р.) орден Червоної Зірки (05.11.1942 р.) медалі

</div>

Примітки

Джерела

Коллектив авторов. «Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь» / Под общей редакцией М. Г. Вожакина. — ; Жуковский: Кучково поле, 2006 г. — Т. 2. — С. 388-390. — ISBN 5-901679-08-3. Коллектив авторов. «Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь» / В. П. Горемыкин. — : Кучково поле, 2014 г. — Т. 2. — С. 614-615. — 1000 экз. — ISBN 978-5-9950-0341-0.

Посилання реферат "Крупський Іван Васильович", сайт "База рефератів" Сапрыкин Станислав, Сталинские соколы. Возмездие с небес