Роман-ріка () — низка романів, кожен з яких, будучи самостійним твором, пов'язаний з іншими спільною долею героїв та фабули. Термін запроваджений Роменом Ролланом в 1908 році для характеристики свого циклу творів «Жан-Крістоф».
До романів-рік відносяться: «Людська комедія» Оноре де Бальзака; «Ругон-Маккари» Еміля Золя; «Національні епізоди» Беніто Переса Гальдоса; «Жан-Христоф», «Зачарована душа» Ромена Роллана; «У пошуках утраченого часу» Марселя Пруста; «Життя і пригоди Салавена», «Хроніка родини Паск'є» Жоржа Дюамеля.
До цього жанрового різновиду можна віднести й менші за обсягом твори, такі як «Сага про Форсайтів» Джона Голсуорсі, «Родина Тібо» Роже Мартена дю Ґара. В українській літературі до цього жанру можна зарахувати такі твори, як «Мазепа» (цикл з V романів) Богдана Лепкого, «Ost» (цикл з III романів) Уласа Самчука.
Джерела