Те́рем ( < — «хата», «дім») — житловий верхній ярус давньоруських хором або палат, розташований над світлицею та підклітом. Міг ставитися окремо від основного корпусу будинку, на подкліті, над воротами Велика радянська енциклопедія, друге видання / Б. А. Введенський. — М .: Велика Радянська Енциклопедія, 1956. — Т. 42. — С. 298. , поєднувався з ним сіньми — критим переходом. До XVIII століття також вживалися назви «горище» або «вишка».
Терем неодноразово згаданий в казках.
Іноді слово «терем» вживають як синонім розкішного маєтку.
Опис У теремах «красні» вікна влаштовувалися у всіх стінах. До теремів пристроювалися башточки — «виглядки». До терему завжди застосовувався епітет «високий». Навколо теремів влаштовували «гульбища» — парапети та балкони, обгороджені перилами або ґратами. На кам'яних палатах терем міг бути як кам'яним, так і дерев'яним.
Суспільний інститут У верхній частині терему жили (звичайно під наглядом) жінки родини боярина, князя, царя, тому «теремом» прийнято називати жіночу частину дому в Московській державі XIV—XVII століть.
Терем в мистецтві «Теремок» — казка Теремок (опера) Теремок (мультфільм, 1937) Теремок (мультфільм, 1945) «Терем-теремок» — мультфільм 1971 року Теремок (мультфільм, 1995) Теремок (театр ляльок, Саратов) Теремок (театр ляльок, Вологда) Казка про мертву царівну та про сімох богатирів (Пушкін)
Галерея
Див. також Теремний палац Теремки (мікрорайон у Києві)
Примітки
Посилання
Значення слова «ТЕРЕМ» в тлумачному словнику Даля Терем в БСЕ 2-го випуску
Література Иван Забелин «Домашний быт русских царей в XVI и XVII веках». М:.: Транзиткнига, 2005. ISBN 5-9578-2773-8