Анато́лій Боро́вський (, народився в селі Крушник Мозирського району Гомельської області) — білоруський письменник.
Життєпис Народився в сім'ї вчителя.
Після закінчення Осовецької середньої школи Мозирського району (1960) працював у колгоспі, потім на заводі залізобетонних виробів у Мозирі, вчителем початкових класів у селі Турбинка Мозирського району.
1961—1962 — студент Мозирського педагогічного інституту (закінчив заочно в 1967).
У 1962—1964, 1968—1970 — служив у Радянській армії.
Працював у Мозирській районній газеті «Комуніст Полісся» відповідальним секретарем міського товариства «Знання», інструктором міськкому партії, заступником директора училища геології (Мозир).
З 1975 — власний кореспондент газети «Червона зміна» по Гомельській і Брестській областях. Член Спілки письменників СРСР з 1990 р.
Творчість
Друкується з 1963. Автор книжок прози «Калина під вікном» (1987), «Озирнись у коханні» (1994), «Чорний лелека — біла тінь» (1997), «Пекельний рай» (2002), «Спокуса» (2007), «Будуємо завтрашній день» (2008), «Ми — Юницький» (2010), «Романи. Повісті. Оповідання» (двотомник, 2012), «Юницького небесні дороги» (2014 рік) та книжки віршів «Заручитися з блискавкою» (2007).
Громадська діяльність Понад п'ятнадцять років очолював Гомельську обласну організацію Товариства білоруської мови. Голова Гомельського обласного відділення опозиційної Спілки білоруських письменників.
Відзнаки Лауреат літературної премії «Воїн Світла» за роман «Волею обраний» про національно-визвольну боротьбу білоруського народу проти Російської імперії (1863—1864).
Примітки
Посилання Биография, Бароўскі Анатоль (Бароуски Анатолий, Баровски, Боровский). Біяграфія.