Мат слоном і конем

Мат слоном і конем у шахах — це мат голому королю, який форсовано ставлять за допомогою слона, коня і короля. Якщо хід сильнішої сторони і суперники грають ідеальним чином, то цей мат можна форсовано поставити за 33 ходи, якщо слабша сторона не може швидко виграти одну із фігур. Першим винятком є ситуація коли король слабшої сторони створює вилку коневі і слону таким чином, що може побити одного із них наступним ходом. Другий виняток — це коли кінь потрапляє в кут до короля слабшої сторони і король його може побити за один або два ходи. Третій випадок — пат, який показаний нижче. Ці винятки трапляються в 0.5 % позиційSpeelman, et. al, p. 7. Мат можна форсувати, лише якщо загнати короля суперника в кут кольору слона, або на сусідню з цією клітинку біля краю шахівниці. Хоча за класифікацією такий мат належить до базових або елементарних (інші це ферзь; король і тура; або король і два слони проти голого короля), ситуація зі слоном і конем проти голого короля трапляється в одній з приблизно 6000 партій.

Історія і методи У своїй знаменитій праці 1749 року Analyse du jeu des Échecs Франсуа-Андре Філідор наводить метод, який отримав назву «W». Інший спосіб відомий під назвою метод трикутників Делетана, який включає обмеження короля серією з трьох кожного разу вужчих рівнобедрених прямокутних трикутників з «правильним» кутом шахівниці в прямому куті трикутника. Деякі з ідей цього метода з'явилися ще 1780 року, однак повну систему опублікував у 1923 році Андре ДелетанDaniel Delétang (February 1923) «Mat avec le fou et le cavalier» (Mate with the bishop and knight), La Stratégie, 56 (2) : 25 — 32.. Цей метод займає від 5 до 10 ходів більше, ніж метод W Філідора, але описується меншою кількістю правил і його також можна поставити до того як спрацює правило п'ятдесяти ходів. «Другий трикутник» або «середній трикутник» виходить більш стандартними методами (див. нижче). Мат можна форсувати без строгого застосування цих методів. Випадково мат можна поставити 460 різними шляхами (позиціями).

Важливість Існують різні точки зору щодо того, чи повинні гравці вивчати процедуру матування. Джеймс Хауелл не наводить у своїй книзі мат двома слонами, оскільки він рідко трапляється, але включає в неї мат слоном і конем. Хауелл каже, що в його іграх це траплялося тричі коли він був слабшою стороною, а також стверджує, що такий мат трапляється частіше, ніж мат двома слонами. З іншого боку, навпаки наводить мат двома слонами, але не включає мат слоном і конем, оскільки останній траплявся в його партіях лише одного разу, а в партіях його друга Джона Ватсона не траплявся жодного . Сілман казав:

Міжнародний майстер Джонатан Хоукінс мав таку позицію на шахівниці лише в одній своїй партії . Гросмейстер Енді Солтіс каже, що ніколи не грав цей ендшпіль у своєму житті й більшість не гратимуть, однак, вивчення його навчає техніці, яку можна застосувати в різноманітних позиціях .

Хоча король, слон і кінь проти короля ніколи не трапляться в кар'єрі багатьох гравців, але відомим прикладом такого ендшпілю, коли він трапився у важливій партії, була перемога над Олександром Морозевичем у останньому турі чемпіонату світу серед юніорів 1997 року. Шакед знав точний спосіб поставити мат і ця перемога дозволила йому стати чемпіоном світу серед юніорів, тоді як нічия залишила б його без чемпіонського звання.

Метод

Перша стадія

Припустимо білі мають слона і коня. На першій стадії білі використовують свої фігури, щоб змусити короля чорних відійти на край шахівниці. Для цього існує чотири принципи: Білі мають використати всі свої фігури, особливо короля, щоб створити стіну. Мат можна форсувати лише якщо чорний король перебуває у куті того самого кольору, що й слон білих («правильний кут»), або ж поблизу нього. Зазвичай чорного короля спочатку треба відігнати в «неправильний кут» (перша стадія), а потім у «правильний кут» (друга стадія). Король слабшої сторони намагається бути подалі від краю шахівниці якомога довше, а якщо вже притиснутий до краю шахівниці, то намагається потрапити у «неправильний кут». Тут наведений приклад виконання першої стадії від позиції на діаграмі. 1. Bg2 Kd4 2. Kd2 Ke5 3. Ke3 Kf5 4. Nd3 Закриваючи поле e5. 4… Kg5 5.Be4 Білі побудували стіну й будуть гнати чорного короля в кут (див. діаграму).

5… Kf6 Чорний король тепер занадто близько до кута h8. 6. Kd4 Ke6 7. Kc5 Ke7 8. Kd5 Чорний король тепер повинен вирішити куди йти, отже він вирішує прямувати у кут h8, у якому мат не можна форсувати. 8… Kf6 9. Kd6 Kf7 10. Ke5 Kg7! 11. Ke6 Kg8 12. Ne5! Централізуючи коня і готуючись форсувати чорного короля з кута h8. 12… Kf8 13. Kf6 Kg8 14. Nf7! Не даючи чорному королеві втекти назад у кут h8. Тепер білі можуть форсувати короля у кут a8 («правильний кут» для мату) одним із методів, які наведені нижче, або схожими способами .

Друга стадія

Стандартний маневр «W» Оскільки мат можна форсувати лише у куті того самого кольору, що колір слона («правильному куті»), то опонент, який про це знає, буде спочатку намагатись утримувати короля в центрі, а потім у «неправильному куті». Таким чином існують три стадії процесу матування :

Притиснути короля суперника до краю шахівниці використовуючи всі три фігури. Змусити короля супротивника перейти із «неправильного кута» у «правильний кут», якщо необхідно. Поставити мат. Позиція на діаграмі праворуч зазвичай виникає коли перша стадія завершилась і король слабшої сторони прямує в «правильний кут». Зазвичай наводять такий метод форсувати його туди (, ):

1.Nf7+ Перш за все білі змушують чорного короля покинути кут. Слон білих розміщений таким чином, що може захопити поле g8 впродовж наступних двох ходів. 1…Kg8 2.Bf5 Очікувальний хід, який змушує чорного короля відійти і дати можливість білим зіграти 3.Bh7, забираючи g8 у короля. 2…Kf8 3.Bh7 Ke8 4.Ne5 Ключем до успіху стандартного методу є рух конем Nf7-e5-d7-c5-b7, який утворює літеру «W». Тепер існує два можливих захисти:

Захист A: 4…Kf8 Чорні чіпляються за «безпечний» кут, але програють ще швидше. 5.Nd7+ Ke8 6.Ke6 Kd8 7.Kd6 Ke8 8.Bg6+ Kd8 9.Bf7 Kc8 10.Nc5 (продовжуючи маневр конем) 10…Kd8 11.Nb7+ Kc8 12.Kc6 Kb8 13.Kb6 (тепер король перебуває в правильній позиції) 13…Kc8 14.Be6+ Kb8 15.Bd7 (тепер король слабшої сторони ув'язнений у «правильному куті», де форсований мат можна поставити) 15…Ka8 16.Nc5 Kb8 17.Na6+ Ka8 18.Bc6#

Захист B: 4…Kd8 Король слабшої сторони намагається вибратися з оточення. Цей метод забирає більше ходів. 5.Ke6 Kc7 6.Nd7! Білий кінь продовжує маневр «W», навіть попри те, що чорний король тимчасово покинув останню горизонталь. 6…Kc6 7.Bd3!

Чорний король тепер прикутий до «правильного кута». Периметр, який обмежує його рух — a6, b6, b5, c5, d5, d6, d7, e7, f7, f8. Наступні ходи білих ще більше звужують цю область. Bb5 віднімає в короля c6; переміщення коня на d5 (через f6) віднімає d7 (потім e8 слоном). 7…Kc7 Після цього можливі два продовження.

Продовження маневру W Одним із можливих шляхів після сьомого ходу чорних є продовжувати маневр коня «W» через c5 і b7 . Виходить послідовність 8.Be4 Kd8 9.Kd6 Ke8 10.Bg6+ Kd8 11.Bf7 Kc8 12.Nc5 Kd8 13.Nb7+ Kc8 14.Kc6 Kb8 15.Kb6 Kc8 16.Be6+ Kb8 17.Nc5 Ka8 18.Bd7 Kb8 19.Na6+ Ka8 20.Bc6# (перша діаграма мату).

Другий трикутник Делетана

Як альтернативу після сьомого ходу чорних Дворецький наводить варіант 8.Bb5 Kd8 9.Nf6 Kc7 10.Nd5+ Kd8, який призводить до цієї позиції. Таке положення слона і коня є дуже важливою позицією (праворуч), до якої можна прийти і у випадку, якщо король слабшої сторони не прямує в «неправильний кут» (також має назву Другий трикутник Делетана). Тепер 11.Kf7 Kc8 12.Ke7 Kb7 (12…Kb8 13.Ba6! Ka7 14.Bc8 Kb8 15.Kd7 як в головному варіанті) 13.Kd7 Kb8 (13…Ka7 14.Kc7 Ka8 15.Ne7 Ka7 16.Nc8+ Ka8 17.Bc6#; 13…Ka8 14.Kc8 Ka7 15.Kc7 лише на хід повільніше) 14.Ba6! (або Третій трикутник Делетана) 14…Ka7 15.Bc8 Kb8 16.Kd8 Ka8 (16…Ka7 17.Kc7 Ka8 18.Ne7 Ka7 19.Nc6+ Ka8 20.Bb7#) 17.Kc7 Ka7 18.Ne7 Ka8 19.Bb7+ Ka7 20.Nc6# (друга діаграма мату)

Метод трикутників Делетана Метод трикутників Делетана полягає в тому, що короля поступово обмежують всередині все менших ділянок. На першому наборі з трьох діаграм король обмежений всередині позначеної ділянки, яка також містить кут, у якому ставиться мат. Король не може покинути цю ділянку і не може атакувати слона або коня. Друга з трьох діаграм показує трикутники і яким чином слон контролює гіпотенузу трикутника .

В першій павутині потрібні об'єднані зусилля всіх трьох фігур, щоб обмежити короля. У другій павутині для цього потрібні лише кінь і слон. У третій павутині король і слон обмежують короля, дозволяючи коневі або поставити мат, або сприяти матові. Для наближення виграшу потрібно змусити короля зрушити, щоб слон зміг перейти на гіпотенузу наступного, меншого трикутника .

Почавши з позиції першого трикутника, білі виграють: 1. Bc2 (форсуючи короля в «правильний кут») 1… Ke3 (король залишається якомога ближче до середини шахівниці) 2. Kc1 (план полягає в захисті поля e2, можливо з d1) 2… Ke2

3. Bg6 (очікувальний хід) 3… Ke3 4. Kd1 (для охорони e2) 4… Kf2 5. Kd2 Kf3 6. Kd3 (все ще охороняючи e2) 6… Kg4 7. Ke3 Kh4 (не даючи слонові перейти на h5) 8. Kf4 Kh3 9. Bh5! (слон перейшов на гіпотенузу другого трикутника) 9… Kg2 10. Nc5 Kf2 11. Ne4+ Kg2

12. Bg4 (друга павутина) 12… Kf1 13. Kf3 Ke1 14. Ke3 Kf1 15. Kd2 Kg2 16. Ke2 Kg1 17. Bh3! (слон на гіпотенузі третього трикутника) 17… Kh2 18. Bf1 Kg1 19. Ng5 (підготовка до охорони поля h2) 19… Kh1 20. Kf2 Kh2 21. Nf3+ Kh1 22. Bg2# .

Приклади з партій

Маневр «W»

Ця гра між Мікою Карттуненом і Вітезславом Расіком показує маневр конем «W». Гра продовжилась: 84. Bc5 Kb7 85. Nd5 Kb8 86. Kc6 Ka8 87. Nc7+ Kb8 88. Bd4 Kc8 89. Ba7 Kd8 90. Nd5 Ke8 91. Kd6 Kf7 92. Ne7 Kf6 93. Be3 Kf7 94. Bd4 Ke8 95. Ke6 Kd8 96. Bb6+ Ke8 97. Nf5 Kf8 98. Bc7 Ke8 99. Ng7+ Kf8 100. Kf6 Kg8 101. Bd6 Kh7 102. Nf5 Kg8 103. Kg6 Kh8 104. Bc5 1-0 . Далі такий мат 104… Kg8, 105. Nh6+ Kh8 106. Bd4#.

Гросмейстерська гра, жодна з двох технік

Це позиція з гри наосліп між Любомиром Любоєвичем і Юдіт Полгар, Монако Амбер 1994. Полгар не застосовувала жодної з двох технік, але скоординувала свої фігури вправно. Гра продовжилась: 84.Kd6 Kf6 85.Kc5 Ke5 86.Kc4 Bd5+ 87.Kd3 Nf4+ 88.Ke3 (Білі можуть відтягнути мат ще на сім ходів, походивши 88. Kc3) Be4 89.Kd2 Kd4 90.Kc1 Kc3 91.Kd1 Bc2+ 92.Ke1 Kd3 93.Kf2 Ke4 94.Kg3 Bd1 95.Kf2 Nd3+ 96.Kg3 Ke3 97.Kh4 Kf4 98.Kh3 Ne1 99.Kh4 Ng2+ 100.Kh3 Kf3 101.Kh2 Kf2 102.Kh3 Be2 103.Kh2 Bg4 104.Kh1 Ne3 105.Kh2 Nf1+ 106.Kh1 Bf3# 0-1

Гросмейстери не можуть поставити мат

Поставити мат важко, якщо шахіст не вивчав і не практикував його. Навіть гросмейстери, зокрема Володимир Єпішин і чемпіонка світу Ушеніна Анна Юріївна досягнувши такого ендшпілю не змогли його реалізувати.

У грі Кемпіньський — Єпішин обидва суперники робили не найкращі ходи. Сильніша сторона не знала як поставити мат і гра завершилась патом через кілька ходів після того, як слабша сторона могла проголосити нічию за правилом п'ятдесяти ходів.

Роберт Кемпіньський (2498) — Володимир Єпішин (2567) [E60] Бундесліга 0001 Німеччина (5.3), 07.01.2001