M3 (також відомий як ) — американський пістолет-кулемет часів Другої світової війни, який був прийнятий на озброєння Армії США в 1942 році. Вироблявся на підприємствах General Motors.
Історія
Пістолет-кулемет М3, також відомий як Grease gun (сленгова назва серед солдатів, означає «маслянка»), був розроблений на американській фірмі General Motors Corp як дешевша заміна пістолетів-кулеметів системи Томпсона (М1928 і М1), що відрізнялись високою вартістю і трудомісткістю виготовлення. Випуск М3 був початий в грудні 1942 року, а поліпшена (і спрощена) модифікація М3А1 була випущена в кінці 1944 року. Пістолети-кулемети М3А1 залишалися на озброєнні в піхоті США приблизно до початку 1960-х років, а в танкових військах — і до початку 1980-х, також постачалися на експорт. Вони застосовувалися під час Другої світової війни, а також воєн в Кореї та В'єтнамі.
Походження назви
Сленгове назва «Grease gun» (маслянка) походить, очевидно, від того, що ці пістолети-кулемети вимагали постійного мастила для забезпечення безперебійної роботи механізмів. Для цього в рукоятці зброї знаходилася невелика вбудована маслянка, яка закривалась гвинтовою кришкою в нижній частині рукоятки. Крім того, пістолет-кулемет М3 чисто візуально нагадував автомобільні маслянки-спринцівки, що також сприяло поширенню його неофіційної назви.
Механізм
Пістолет-кулемет М3 використовує автоматику з вільним затвором, стрільба ведеться з відкритого затвора. Корпус пістолета-кулемета виконаний штампуванням зі сталі, ствол встановлювався в спеціальній муфті, що служила також передньою кришкою ствольної коробки. Відмітна особливість М3 — характерного вигляду рукоятка зведення затвора, розташована нижче лінії ствола, яка зводилась шляхом повороту приблизно на 1/4 оберту назад. Оскільки вузол зведення затвора виявився недостатньо надійним, в модифікації М3А1 його усунули, замінивши рукоятку зведення отвором в тілі затвора, за який стрілець чіпляв пальцем для відведення затвора назад. Для цього також збільшили розмір вікна для викиду гільз, через яке і зводився затвор. Підпружинена кришка вікна для викиду гільз служила також запобіжником, в закритому положенні блокуючи затвор в передньому чи задньому положенні.
Прицільні пристосування — найпростіші, нерегульовані, встановлені на ствольній коробці. Приклад висувний зі сталевого дроту. Правий стрижень приклада, який виймався, міг використовуватися як шомпол, крім того, в задній частині приклада М3А1 була зроблена скоба, що полегшувала спорядження магазинів (досилання патрона в магазин). На пістолетах-кулеметах М3А1 пізніх випусків також встановлювався конічний полум'ягасник. М3А1 могли перероблятись для використання патрона 9х19мм НАТО шляхом заміни ствола, затвора і установки адаптера в приймач магазина, що дозволяв використовувати магазини від англійського 9-мм пістолета-кулемета Sten.
Варіанти
T20 — дослідний підсерійний зразок M3 — серійна модифікація 1942 року «U.S. 9 mm S.M.G.» — модифікація зразка 1944 року під патрон 9×19 мм Парабелум, призначена для використання в тилу ворога. Вироблялась для Управління стратегічних служб (), всього випущено 1000 штук. Крім того, в період Другої світової війни на підприємствах «Rock Island Arsenal» і «Buffalo Arms Corporation» випускались спеціальні набори для зміни калібру з .45 ACP на 9×19 мм, вони включали в себе 9-мм ствол, затвор, пружину й адаптер в приймач магазина, який дозволяв використовувати магазини від англійських пістолетів-кулеметів STEN. Для OSS також вироблялись безшумні модифікації під патрон .45 ACP з інтегрованим глушником виробництва фірми «Bell Laboratories» з Нью-Джерсі . M3A1 — модифікація 1944 року (прийнята на озброєння 11 жовтня 1944 року, випуск був початий в грудні 1944Ян Хогг. Пистолеты-пулемёты. М., ЭКСМО-Пресс, 2001. стр.138-140, всього було випущено близько 45 000 штук). Могла перероблюватись під патрон 9×19 мм Парабелум. Тип 36 — неліцензійна копія під патрон .45 ACP, яка з 1947 року вироблялася в КитаїМ. Р. Попенкер, М. Милчев. Вторая Мировая: война оружейников. М., Яуза — ЭКСМО, 2009. стр.376-383. Тип 37 — неліцензійна копія під патрон 9×19 мм, яка з 1948 року вироблялася в Китаї. Тип 50 — копія, яка вироблялася на Тайвані. P.A.M.1 (Pistola Ametrelladora Modelo 1) — ліцензійний варіант під патрон 9×19 мм, який вироблявся в Аргентині з 1955 року на заводі FMAP в місті Росаріо. P.A.M.2 (Pistola Ametrelladora Modelo 2) — ліцензійний варіант під патрон 9×19 мм, який вироблявся в Аргентині з 1963 року на заводі FMAP в місті Росаріо.
Оператори
США — застосовувалися в ході Другої світової війни і війни в Кореї, до початку війни у В'єтнамі пістолети-кулемети М3 перебували на озброєнні розвідувальних підрозділів і танкових частин армії СШАН. Р. Андреев, Н. И. Гришин. Пехотный батальон армии США. М., Воениздат, 1964. стр.11, 30-31. Надалі перебували на озброєнні підрозділів Національної гвардії. З озброєння бронетанкових частин зняті лише в 1990-ті роки. В'єтнам — в ході війни у В'єтнамі трофейні пістолети-кулемети M3A1 використовувалися партизанами НФВПВ та підрозділами В'єтнамської народної армії (при цьому, основна частина трофеїв була зброєю, яку раніше постачали південнов'єтнамській арміїGordon L. Rottman, Brian Delf. North Vietnamese Army Soldier 1958-75. London, Osprey Publishing Ltd., 2009. page 32). Аргентина Німеччина — після створення бундесверу, отримані за програмою військової допомоги зі США пістолети-кулемети надійшли на озброєння під найменуванням MP.52. Іран — перебував на озброєнні до 1975 року. Філіппіни — станом на початок 2005 року, знаходилися на озброєнні підрозділів морської піхоти та ВМС. Південний В'єтнам — поставлявся для південнов'єтнамської армії. Південна Корея — поставлявся для південнокорейської армії. Японія — після закінчення Другої світової війни поставлялися для сил самооборони та поліції Японії за програмою військової допомоги зі США. На початок 1980-х років залишалися на озброєнні.
Див. також
Пістолет-кулемет Томпсона Garand M1 M1 Carbine
Примітки
Джерела
Пистолет-пулемет М3 Пістолет-кулемет M3 world.guns.ru/ Пистолет-пулемет M3 / M3A1 / Grease gun (США)