Карлос Боканегра (, 25 травня 1979, Апланд) — колишній американський футболіст, що грав на позиції захисника. Дворазовий найкращий захисник року в МЛС (2002, 2003) у складі «Чикаго Файр».

Боканегра значну частину кар'єри провів в Англійській Прем'єр-лізі, виступаючи за «Фулгем», крім того грав у Франції за «Ренн» та «Сент-Етьєн», у Шотландії за «Рейнджерс» і у Іспанії за «Расінг», а завершмв кар'єру на батьківщині у клубі «Чівас США». Також він провів 110 матчів за національну збірну США і був її капітаном протягом шести років (2007—2013), і двічі вигравав з нею Золотий кубок КОНКАКАФ (2002, 2007).

Клубна кар'єра Народився 25 травня 1979 року в місті Апланд, Каліфорнія у родині Мануеля і Келлі Боканегра. Їх батько мексиканського походження. Виріс в містечку Альта Лома, Ранчо-Кукамонга, Каліфорнія, де він навчався у вищій школі Альта Лома. Він має брата, Дієго, який грав в футбол в Коледж Гранд-Каньйон і в університетській команді «УКЛА Брюїнс» (1995—1996).

Під час навчання в Каліфорнійському університет у Лос-Анджелесі, Боканегра вивчав історію і географію. Під час цього Боканегрі запропонували стипендії з американського футболу і звичайного футболу, але Карлос вибрав футбол і також став гравцем «УКЛА Брюїнс».

У 2000 році він був задрафтований під загальним четвертим номером командою «Чикаго Файр», за яку він згодом виступав чотири роки, взявши участь у 87 матчах МЛС. У першому ж році Карлос був визнаний найкращим новачком року MLS, а у 2002 і 2003 роках визнавався найкращим захисником MLS. Крім того, разом з клубом у 2000 і 2003 виграв Відкритий кубок США.

У січні 2004 року став гравцем англійського «Фулгема», де швидко став улюбленцем уболівальників, отримавши прізвиська the Jackal і the Black SnakeBocanegra Joins Fulham (Accessed 27 November 2013). У складі «дачників» Боканегра грав в основному як центральний захисник, а також як лівий захисник та інколи опорний півзахисник (Accessed 27 November 2013). Під час сезону 2006/07 він був другим найкращим бомбардиром команди, забивши п'ять м'ячів, після співвітчизника Браяна МакбрайдаBocanegra talks Fulham, Gold Cup, and more (Accessed 20 September 2007). 1 вересня 2007 року Боканегра вперше вивів команду в статусі капітану на матч Прем'єр-лігі проти «Тоттенгем Готспур»Boca's Pride (Accessed 27 November 2013)Bocanegra proud to lead (Accessed 27 November 2013). 15 вересня 2007 року він провів свій 100-й матч в АПЛ проти «Віган Атлетік». 23 травня 2008 року покинув лондонську команду.

У червні 2008 року підписав контракт з французьким «Ренном»Bocanegra happy with Rennes move (Assessed 27 November 2013). Боканегра добре зарекомендував себе в своєму першому сезоні у Франції, з'являючись у всіх 38 матчах чемпіонату. Він забив свій перший гол 8 березня 2009 року в матчі проти «Осера» (футбольний клуб) (2:0). Крім того Карлос забив у тому сезоні гол у Кубку УЄФА і Кубку Франції. Також зіграв у фіналі кубка Франції проти «Генгама» 9 травня 2009 року, де забив перший гол у матчі на 69-й хвилині, проте в підсумку його команда поступилась 1:2.

16 липня 2010 року Боканегра перейшов в інший французький клуб «Сент-Етьєн». Дебютував за команду в першому матчі сезону проти «Парі Сен-Жермен» (1:3). 5 грудня 2010 року він забив свій перший гол за клуб, в матчі чемпіонату проти «Бордо» (2:2). Загалом в своєму першому сезоні в клубі він був основним гравцем, зігравши у 34 матчах чемпіонату (2 голи) і по одній грі у кубку Франції і кубку ліги. У сезоні 2011/12 Боканегра тимчасово виконував обов'язки капітана команди, поки основний капітан Лоїк Перрен більшу частину сезону лікувався від травми.

17 серпня 2011 року Боканегра приєднався шотландського «Рейнджерс», підписавши трирічний контракт. Проте по завершенні сезону 2011/12 команду було виключено з Прем'єр-ліги. Боканегра оголосив про свій намір залишитися, пообіцявши не йти з клубу і навіть провів на початку сезону кілька матчів за клуб у шотландському Третьому дивізіоні, куди опустився «Рейнджерс».

Після цього Боканегра перестав викликатись до національної збірної і 31 серпня 2012 року змушений був перейти на правах оренди в іспанський «Расінг» з Сегунди в спробі відновити свою міжнародну кар'єру. Тим не менш, Боканегра висловив бажання повернутися в «Рейнджерс», як тільки його орендна угода закінчиться. Він дебютував за іспанський клуб 22 вересня 2012 року в матчі чемпіонату проти «Мірандеса» (1:0) і за сезон зіграв у 23 матчах, проте його команда зайняла 20 місце і вилетіла в Сегунду Б.

9 квітня 2013 року Карлос оголосив на своєму Твіттері, що він повернеться до «Рейнджерс» на сезон 2013/14, але головний тренер збірної США Юрген Клінсманн застеріг Карлоса не грати за «Рейнджерс» в наступному сезоні. Через це влітку 2013 року Боканегра покинув «Рейнджерс» і підписав контракт з «Чивас Ю.Ес.Ей.», де провів 2 сезони, після чого заявив про завершення кар'єри в кінці сезону 2014 року.

Виступи за збірні

Виступав у складі юнацької збірної США, взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні.

Згодом залучався до складу молодіжної збірної США, разом з якою був учасником молодіжного чемпіонату світу 1999 року. Всього на молодіжному рівні зіграв у 30 офіційних матчах.

9 грудня 2001 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної США у товариській грі проти збірної Південної Кореї.

Наступного року у складі збірної був учасником домашнього розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ 2002 року, здобувши того року титул континентального чемпіона. Це дозволило збірній кваліфікуватись на Кубок конфедерацій 2003 року у Франції, де Боканегра також зіграв, а через місяць відправився на свій другийрозіграш Золотого кубка КОНКАКАФ у США та Мексиці, але цього разу американці стали лише треті.

Після цього брав участь у чемпіонаті світу 2006 року у Німеччині та Золотому кубку КОНКАКАФ 2007 року, вдруге здобувши титул континентального чемпіона і кваліфікувавшись на Кубок конфедерацій 2009 року у ПАР, де разом з командою здобув «срібло».

У 2010 році поїхав на свій другий чемпіонату світу у ПАР, а наступного року вчетверте став учасником Золотого кубка КОНКАКАФ 2011 року, де разом з командою здобув «срібло».

15 листопада 2011 року Боканегра провів свій сотий матч за збірну в товариській зустрічі проти збірної Словенії.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 110 матчів, забивши 14 голів.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

|2000||rowspan="4"| «Чикаго Файр»||rowspan="4"|МЛС||27||1||4||0||6||0||0||0||37||1 |- |2001||15||1||2||0||6||1||0||0||23||2 |- |2002||26||2||1||0||3||0||3||1||33||3 |- |2003||19||1||4||0||4||0||0||0||27||1

|2003/04||rowspan="5"| «Фулгем»||rowspan="5"|Прем'єр-ліга||15||0||4||0||0||0||colspan="2"| — ||19||0 |- |2004/05||28||1||4||0||3||0||colspan="2"| — ||35||1 |- |2005/06||21||1||0||0||1||0||colspan="2"| — ||22||1 |- |2006/07||30||5||3||0||1||0||colspan="2"| — ||34||0 |- |2007/08||22||1||2||0||0||0||colspan="2"| — ||24||1

|2008/09||rowspan="2"| «Ренн»||rowspan="4"|Ліга 1||38||1||5||1||0||0||2||1||45||3 |- |2009/10||26||1||2||0||1||0||0||0||29||1 |- |2010/11||rowspan="2"| «Сент-Етьєн»||34||2||1||0||1||0||0||0||36||2 |- |2011/12||1||0||0||0||0||0||0||0||1||0

|2011/12||rowspan="2"| «Рейнджерс»||Прем'єр-ліга||29||2||2||0||1||0||2||1||34||3 |- |2012/13||Третій дивізіон||3||0||0||0||2||0||2||0||7||0

|2012/13|| «Расінг»||Сегунда Дивізіон||21||0||0||0||0||0||0||0||21||0

|2013||rowspan="2"| «Чівас США»||rowspan="2"|МЛС||12||0||colspan="2"| — ||colspan="2"| — ||colspan="2"| — ||12||0 |- |2014||18||0||0||0||colspan="2"| — ||colspan="2"| — ||18||0 |- 117||5||11||0||19||1||3||1||150||7 115||8||13||0||5||0||0||0|||133||8 99||4||8||1||2||0|||2||1||111||6 32||2||2||0||3||0|||4||1||41||3 21||0||0||0||0||0||0||0||21||0 383||19||34||1||29||1||10||3||446||24

Виступи за збірну

|2001||1||0 |- |2002||6||0 |- |2003||13||4 |- |2004||10||1 |- |2005||8||1 |- |2006||4||0 |- |2007||11||2 |- |2008||9||2 |- |2009||14||1 |- |2010||9||1 |- |2011||15||0 |- |2012||10||2 |- !Total||110||14

Титули і досягнення Бронзовий призер Панамериканських ігор: 1999 Володар Золотого кубка КОНКАКАФ (2): США: 2002, 2007 Срібний призер Золотого кубка КОНКАКАФ (1): США: 2011 Бронзовий призер Золотого кубка КОНКАКАФ (1): США: 2003 Переможець Відкритого кубка США (2): «Чикаго Файр»: 2000, 2003

Індивідуальні Найкращий новачок року MLS: 2000 Найкращий захисник року MLS (2): 2002, 2003

Примітки

Посилання

Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. Профіль гравця на SoccerBase.com