Го́ран Пе́трович (; 1 липня 1961, Кралево — 26 січня 2024Помер сербський письменник, поет та драматург Горан Петрович, Укрінформ, 28.01.2024) — сербський письменник, член Сербської академії наук і мистецтв, лауреат літературних премій, редактор періодичних видань.
Біографія Народився та жив у місті Кралево в Центральній Сербії. Після закінчення гімназії вступив на філологічний факультет Белградського університету. Довгий час працював бібліотекарем у Жичі, що в общині Кралево, неподалік одної з найбільших святинь Сербії — Жичівського монастиря. Згадується як редактор видання «Службени гласник», на початок 2016 року залишався головним редактором часопису кралевської бібліотеки «Повеља».
З 2012 року член Сербської академії наук і мистецтв (САНМ).
Поряд із Мілорадом Павичем вважається одним із найважливіших сучасних авторів Сербії.Згадка в анонсі подій Форуму Видавців 2007: …сербський белетрист Горан Петрович, якого вважають «номером два» після Павича…Зі статті на сайті Телерадіокомпанії Республіки Сербія: Володар більш як десяти літературних національних премій, в тому числі найпрестижнішої НІН-ової нагороди за найкращий роман року.Список володарів премії 1954—2016 (файл у форматі .pdf) Учасник міжнародних літературних зібрань, зокрема, відвідував Форум видавців у Львові.
Премії та нагороди Сторінка автора на сайті САНУ містить такий перелік: Књижевна стипендија Фонда Борислава Пекића, Награда «Меша Селимовић», НИН-ова награда, «Виталова» награда, «Рачанска повеља», Октобарска награда Града Краљева, Награда Народне библиотеке Србије за најчитанију књигу, Награда «Борисав Станковић», Награда «Светозар Ћоровић», Награда «Иво Андрић», Награда «Лаза Костић»….
Твори В доробку автора є твори різних жанрів, сам він згадував, що писав поезії, та найбільш відомою є його проза. 1983 року було надруковане перше оповідання.Згадка в інтерв'ю З 1989 по 2016 вийшло декілька збірок оповідань, короткої прози, три романи, драма і кіноновела, загалом понад 40 тиражів. Найвідомішим є роман Ситничарница «Код срећне руке», який приніс авторові нагороду за найкращий роман 2000 року. За мотивами роману Опсада цркве Светог Спаса в народному театрі Сомбору режисер Кокан Младенович поставив однойменний спектакль. збірка Савети за лакши живот (Поради для полегшення життя, 1989) роман Атлас описан небом (Атлас, описаний небом, 1993) збірка Острво и околне приче (Острів та довколишні оповідання, 1996) роман Опсада цркве Светог Спаса (Облога церкви Святого Спаса, 1997) роман Ситничарница «Код срећне руке» (Крамничка «З легкої руки» 2000) збірка Ближњи (Ближні, 2002) збірка Све што знам о времену (2003) драма Скела (2004) збірка Разлике (Відмінності, 2006) кіно-новела Испод таванице која се љуспа (2010).
Переклади іншими мовами Твори Горана Петровича видавалися багатьма європейськими мовами: англійською, болгарською, іспанською, італійською, німецькою, польською, російською, французькою.Деякі видання автора в крамниці amazon.com
Українською виходили оповідання «Острів» («Антологія сербської постмодерної фантастики» С.Дам'янова, Львів: Піраміда) та низка оповідань у збірці «Острів та інші видіння» (Харків: Фоліо, 2007. — 320с.). До останньої ввійшли оповідання з найновішої на той час збірки «Разлике» (українською: Знайди й познач розбіжності), що стало першим їх перекладом з сербської. Автор під час презентації наголосив: Особливо схвильований, що побачив свою книгу українською мовою. Кожен переклад є чи не особливим: один різновид енергії перетворюється в інший. Хоча дещо втрачається. Це як електрична енергія перетворюється у світлову.Репортаж з презентації видання на ресурсі Захід.netТакож у видавництві «Комора» вийшли романи Горана Петровича «Крамничка “З легкої руки”» (2017) та «Атлас, описаний небом» (2019).
Джерела Сторінка Горана Петровича на сайті САНМ.
Примітки
Посилання