Отто Вагенер (24 квітня 1888 , Дурлах, Німецька імперія — †, Кімінг, ФРН) — державний і партійний діяч Ваймарської республіки, генерал-майор Вермахту. У 1929—1931 роках начальник штабу СА. Економічний радник і довірена особа Адольфа Гітлера.
Біографія
Отто Вагенер народився в Дурлаху в родині промисловця. Закінчивши гімназію, пішов до війська ставши офіцером. Брав участь у Першій світовій війні, був призначений в Генштаб.
Після війни Вагенера залучили до планування нападу на місто Познань, але згодом він був змушений виїхати до країн Балтії, щоб уникнути арешту. Там об'єднує групи Фрайкора в Німецькій Легіон, ставши його начальником штабу. Вагенер прийняв керівництво Легіоном після смерті його попереднього керівника капітана-цур-зее Пауля Зіверта 16 листопада 1919 року. 23 листопада керівником Легіону стає майор Левенфельд, а Вагенер знову стає начальником штабу. У грудні 1919 року внаслідок поранень у боях під Торенсбергом був вимушений піти з Легіону, та повернутися до Німеччини.
Після повернення до Німеччини, брав активну участь в операціях Фрайкора у Верхної Сілезії, Саксонії, і Рурському регіоні. Підтримував дружні відносини з товаришами по Фрайкору, зокрема з братами Отто та Грегором ШтрассерамиОтто Штрассер Гітлер та Я (в перекладі С. Чарного.). Серія: Імперія III рейх. — М.: «Яуза», «Ексмо», 2005. — С. 3. — 320 с. — ISBN 5-699-08702-8.
У 1920 році він вивчав економіку і зумів розширити свої знання, подорожуючи за кордоном. У 1929 році Вагенер приєднався до НСДАП та штурмових загонів, завербований своїм старим товаришем по Фрайкору, Францом Пфеффером фон Заломоном. Вагенер був в змозі поставити свої ділові якості і контакти для використання націонал-соціалістів. У жовтні 1929 року був призначений на новоутворену посаду начальника штабу СА, ставши першим помічником Пфеффера фон Заломона.
У січні 1931 року Вагенер перейшов до політико-економічного відділу НСДАП, а в вересні 1932 року він був призначений особистим радником з економічних питань Адольфа Гітлера. Гітлер призначив його рейхскомісаром в економічних справах, займав цю посаду з квітня по червень 1933 року. Вагенера було замінено на посаді рейхскомісара з економічних питань на Вільгельма Кеплера.
У 1933 році він став членом рейхстагу. У 1934 році під час різанини верховного керівництва СА (Ніч довгих ножів) Вагенера тимчасово затрималиErnst Klee: Personenlexikon zum Dritten Reich. Frankfurt 2003, S. 649. , але він був реабілітований і відновив свою кар'єру вже у Вермахті.
У квітні 1940 року гауптман Вагенер отримує посаду ординарця у штабі 6-ї армії Вермахту. З 12 травня до кінця серпня 1940 року, він служив у Генеральному штабі сухопутних сил. 15 березня 1941 року отримує військове звання майор, а 1 червня 1942 року стає оберст-лейтенантом. У січні 1943 року його було призначено командиром 117-го резервного полку та 1 серпня 1943 підвищено до оберста.
З 20 липня 1944 року брав участь у Балканській кампанії. Був командувачем військами південної частини Егейського моря та військовим губернатором архіпелагу Додеканес. 1 грудня 1944 року отримує звання генерал-майора. Частини Вагенера були блоковані Британським флотом на Родосі, і у травні 1945 року Вагенер здається Союзникам.
Після війни, Вагенер перебував спершу в британському, а потім (1947—1951) у італійському таборі військовополонених.
У 1951 році канцлер ФРН Конрад Аденауер докладає зусиль, щоб звільнити полонених німецьких офіцерів. 4 червня 1951 року Вагенер став вільним.
Ще у 1946 році знаходячись у британському полоні, Вагенер пише мемуари про Гітлера та ранню історію НСДАП під назвою «Гітлер: Спогади довіреного». Але його мемуари були опубліковані лише через шість років після смерті Вагенера, у 1977 році.
Отто Вагенер помер в Кімінгу в 1971.
Звання
Фанен-юнкер (9 липня 1906) Фенріх (22 березня 1907) Лейтенант (18 листопада 1907) — патент від 22 травня 1906 року. Оберлейтенант (8 листопада 1914) Гауптман (18 грудня 1915) Группенфюрер СА (18 грудня 1931) Гауптман до розпорядження (1 квітня 1940) Майор до розпорядження (5 березня 1941) Оберст-лейтенант до розпорядження (1 червня 1942) Оберст до розпорядження (1 серпня 1943) Генерал-майор до розпорядження (1 грудня 1944)
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу з мечами Лицарський хрест ордена Військових заслуг Карла-Фрідріха Балтійський хрест Сілезький Орел 2-го ступеня Почесний доктор філософії Вюрцбурзького університету (1924) Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929» Почесний хрест ветерана війни з мечами Почесний кут старих бійців Застібка до Залізного хреста 2-го класу (29 травня 1940) 1-го класу (29 червня 1943) Штурмовий піхотний знак в сріблі Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами 1-го класу (20 квітня 1942) Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (17 квітня 1944) Лицарський хрест Залізного хреста (5 травня 1945)
Бібліографія
Von der Heimat geächtet, Belser, Stuttgart 1920 Grundlagen und Ziele der nationalsozialistischen Wirtschaftspolitik, Eher, München 1932 Nationalsozialistische Wirtschaftsauffassung und berufsständischer Aufbau, Wirtschaftspolitischer Verlag, Berlin 1933 Hitler aus nächster Nähe. Aufzeichnungen eines Vertrauten 1929—1932, Ullstein, Berlin 1978, ISBN 3-550-07351-8, Hg. Henry Ashby Turner
Примітки
Посилання Отто Штрассер — «Гітлер та Я» Вольфганг Акунов. Фрайкори. Повість о німецьких добровольцях
Джерела Кершоу Ян. Гітлер (в перекладі Коваля Н. Л., Гриценко А. Д.). — К.: Мегатайп, 2000. — 240 с. — ISBN 5-85722-096-3, ББК 63.3 (4Нім)-8 РУБ 9 (М4)(Нім) Макнаб Кріс. Третій рейх.1933—1945 (в перекладі М. Борисова). — М.: ТОВ «АСТ», «Астрель», «ОГИЗ», 2011. — 288 с. — ISBN 978-5-17-070099-8, 978-5-271-30807-9, 978-1-906626-51-8 Уільямсон Г. СС-інструмент терору (в перекладі Бушуєва О. В., Соколова І. С.). — Смоленськ: «Русич», 1999. — 415 с. — ISBN 5-88590-961-X, 0-283-06280-0 Семенов С. СА-штурмові загони НСДАП. — М.: «Яуза», 2006. — 352 с. — ISBN 5-87849-204-0 Ernst Klee: Personenlexikon zum Dritten Reich. Frankfurt 2003. Ernst Klee: Persilscheine und falsche Pässe. Wie die Kirchen den Nazis halfen. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt 1992, ISBN 3-596-10956-6. Kershaw Ian Hitler 1889—1936. Hubris — New York: W. W. Norton & Company, 1999. — ISBN 0-393-04671-0 Отто Штрассер Гітлер та Я (в перекладі С. Чарного.). Серія: Імперія III рейх. — М.: «Яуза», «Ексмо», 2005. — 320 с. — ISBN 5-699-08702-8