«Осіння пісня» () — один з найвідоміших віршів Поля Верлена.
«Осіння пісня» увійшла до першої збірки Верлена — «Сатурнічні поезії», опублікованої в 1866 році. Вірш належить до циклу «Сумні пейзажі» ().
Текст Мовою оригіналу Les sanglots longsDes violons De l’automneBlessent mon cœur D’une langueurMonotone. Tout suffocantEt blême, quand Sonne l’heure,Je me souviens Des jours anciensEt je pleure; Et je m’en vaisAu vent mauvais Qui m’emporteDeçà, delà, Pareil à laFeuille morte.Переклад Григорія КочураКочур Г. П. Друге відлуння: Переклади. — Київ: Дніпро, 1991. — С. 301. НеголосніМлосні пісні Струн осінніхСерце тобі Топлять в журбі,В голосіннях. Блідну, колиЧую з імли — Б'є годинник:Линуть думки В давні рокиМрій дитинних. Вийду я в двір —Вихровий вир В полі млистімКрутить, жене, Носить менеЗ жовклим листям.
Характеристика Вірш складається з трьох строф, по шість чотиристопних рядків у кожній. Це один з наймузичніших творів поета. Особливої мелодики Верлен досягає за допомогою алітерацій та асонансів. Наприклад, у першій строфі присутня алітерація «l», «n» та асонанс «on», у другій строфі використано асонанс «iens» і алітерацію «j», «v».
Українські переклади Українською мовою «Осінню пісню» першим переклав Павло Грабовський у 1897 році. Також вірш переклали: Григорій Кочур, Микола Лукаш, Михайло Рудницький, Петро Стебницький, Святослав Гординський, Борис Тен, Микола Терещенко, Ігор Качуровський, Іван Світличний, Михайло Москаленко, Всеволод Ткаченко. Загалом, існує більше десяти перекладів «Осінньої пісні» українською.
Примітки
Джерела Поль Верлен. Лірика / Пер. з французької М. Рильського, М. Лукаша та Г. Кочура. — К.: Дніпро, 1968. — 174 с.