Чоловіча проституція — надання чоловіками сексуальних послуг чоловікам і/або жінкам за матеріальну винагороду. Чоловіча проституція завжди була, в першу чергу, орієнтованою на чоловіків, а не на жінок . Вона поширена менше за жіночу, хоча і має приблизно однаковий термін давності. Чоловіча проституція також вивчена менше, ніж жіноча. Багато в чому це пояснюється табуюванням теми гомосексуальності в суспільстві.
Історія чоловічої проституції
Корені чоловічої проституції йдуть у глибоку давнину. Так само, як і жіноча, чоловіча проституція була звичайним явищем в Китайській імперії, Стародавній Греції і Стародавньому Римі, де вона навіть регулювалася державою. Пізніше чоловіча проституція виникла і в багатьох інших країнах, набуваючи як легальних, так і нелегальних форм.
Античний світ У Стародавній Греції гомосексуальна проституція була поширеною і регулювалася спеціальними законодавчими актами. Згідно із законами Солона, гомосексуал-жиголо не мав права обіймати державні посади, а також бути адвокатом і архонтом. Розвиток гомосексуальної проституції відмічали Ксенофонт і Арістофан. У Афінах навіть існували чоловічі будинки розпусти. Проте вільнонароджений афінянин не міг займатися проституцією і, у разі викриття в сексуальному зв'язку з іншим чоловіком за гроші або інші матеріальні блага, втрачав свої громадянські права, не міг обіймати виборну посаду, виконувати жрецькі функції і навіть виступати в народному зібранні або перед радою старійшин. На військовополонених, метеків і іноземців ці заборони не поширювалися.
У Стародавньому Римі основний контингент чоловіків-проститутів складали «хлопчики для насолод» у середньому від 12 до 18 років, лави яких складали військовополонені і раби, що займають найнижчу касту проститутів. Традиційними представниками чоловічої проституції були також кінеди, які були трохи старшими; вони виконували танці біля винних крамниць і там само укладали угоди з клієнтами. Кінеди вважалися середньою кастою проститутів, на вершині ієрархії знаходилися музично освічені проститути і актори. Хлопчики від 12 до 18 років вживалися переважно для пасивних зносин, тоді як доросліші проститути слугували для взаємного задоволення. У Римі існували і чоловічі публічні будинки.
Клієнтами чоловіків-проститутів були люди з різних станів, від рабів до римських імператорів. Завдяки високим гонорарам від багатих клієнтів деякі раби-проститути навіть могли викупити собі свободу. Під час імперії розвинувся звичай заводити чоловіків-метресс, які часто набували значні багатства від своїх знатних коханців.
Стародавній Схід
Чоловіча проституція була поширена і на Сході. Японські жерці мали заборону на секс з жінками, проте їм дозволялося користуватися послугами чоловіків-повій. Чоловіча гомосексуальна проституція у Стародавньому Китаї і Японії тісним чином була пов'язана з театром, де жіночі ролі виконували лише юнаки. Ці актори, навчені жіночим манерам, складали основне ядро чоловічої проституції в цих державах. Японські кагеми, що проходили навчання в театрі кабукі, обслуговували як чоловіків, так і жінок. Та і самі актори кабукі, в якому усі ролі виконували тільки чоловіки, нерідко займалися проституцією.
Для професійної чоловічої проституції, що не належить до театру, в Китаї існували спеціальні школи, в яких навчалися викрадені або куплені хлопчики.
У країнах Близького Сходу проституцією займалися хлопчики-танцюристи, одягнені в жіночі сукні і танцюючі в кав'ярнях або на міських площах, де вони також відверто пропонували і свої послуги перехожим. Прикладами добровільної або змушеної проституції на Сході можуть бути кучеки, бача-базі.
Сексуальні послуги часто надавалися в громадських лазнях банниками і масажистами. Подібні явища описуються не лише в античних Греції і Римі, але також і в Індії, Японії та мусульманських країнах Сходу. Проституйовані чоловіки в лазнях обслуговували не лише чоловіків, але й жінок, проте у східних країнах чоловіча гомосексуальна проституція набуває більшого поширення, ніж гетеросексуальна, що пояснюється розділенням статей у лазнях і суворою забороною на доступ чоловікам у жіночі лазні.
Чоловіча гомосексуальна проституція також була дуже поширеною в доколумбовій Америці, Африці і стародавній Індії.
Християнська епоха Банна проституція була принесена в Європу зі сходу в часи хрестових походів. Найбільшого розмаху це явище набуло в Європі XVIII століття. У російській літературі подібний бордель описаний М. Кузміним у повісті «Крила» (1906). Повідомлення в пресі про відвідування спадкоємцем британського престолу фешенебельного борделю в центрі Лондона (1889) мало не привели до його усунення від спадкоємства.
Чоловіча проституція сьогодні Чоловіча проституція завжди була більше орієнтованою на клієнтуру чоловічої статі, а не жіночої. Це пояснюється двома головними чинниками: Жінки рідко мали перевагу в соціальному або матеріальному плані настільки, щоб мати можливість купувати сексуальні послуги чоловіків. Бісексуальні і гомосексуальні чоловіки є досить великою за чисельністю меншістю. Деякі представники цих меншин охоче купують сексуальні послуги, пропоновані іншими чоловіками.
Основні клієнти чоловічої проституції — одружені чоловіки середнього віку (від 35 до 55 років і старше), як правило із солідним соціальним становищем. Переважно це чоловіки, незадоволені своїм сексом у гетеросексуальному шлюбі, але часто це також і бісексуальні люди, що шукають гострих відчуттів поза шлюбом, на стороні. Чоловіки-проститути, що обслуговують жінок, — досить рідкісне явище.
Важливо відмітити, що проституцію, за якої чоловіки надають сексуальні послуги чоловікам, не зовсім коректно називати гомосексуальною, оскільки далеко не всі такі проститути і їх клієнти є гомосексуалами, хоча вони і демонструють гомосексуальну поведінку.
Проститутів, що надають послуги жінкам, часто називають жиголо, а проститутів, що обслуговують чоловіків — хастлерами.
Також у своїй книзі "Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій" Українська письменниця XXI століття Забужко Оксана Стефанівна описала статистичні дані про кількість та поширеність проституції в Україні зсилаючись й в тому числі на статистичні дані гей знайомств в Україні в яких більше 3-х тис. чоловіків віком від 19 до 60 років надають секс-послуги як за гроші 38% так і безкоштовно.62%.
Серед мотивів, що штовхають хлопців на заняття проституцією, Вейсберг виділяє наступні три групи мотивів: 87 % — потреба в грошах; 27 % — тяга до сексу і 19 % — розвага і жага пригод.
На відміну від жінок-повій, що працюють переважно в борделях або на вулиці, чоловіки-проститути заводять контакти з клієнтами переважно в барах, кафе, туалетах, парках чи з допомогою сайтів знайомств. Торгівля людьми, сутенерство і чоловічі борделі досить рідкісні у сфері чоловічої проституції. Більшість чоловіків працюють поодинці і самостійно. Особливо привабливі чоловіки зазвичай працюють в спеціальних агентствах ескорт-послуг.
Гомосексуальна чоловіча проституція
Сексуальна орієнтація проститутів і їхніх клієнтів Згідно з проведеними в США і Канаді дослідженнями, лише близько половини проститутів, що пропонують сексуальні послуги чоловікам, гомосексуальні, третина бісексуальна, і близько 20 % є гетеросексуалами. Сьогодні число гетеросексуалів у сфері проституції для чоловіків збільшується.
Більша частина проститутів, не будучи гомосексуалами, вимушені надавати сексуальні послуги чоловікам, не бачачи іншого способу заробітку і випробовуючи при цьому відразу до одностатевого сексу.В отеле Нью-Йорка 20-летний жиголо кастрировал и убил любовника-журналиста, когда ему надоело притворяться геем // Новости ТВ и шоу-бизнеса, 12.01.2011 Багато хто з них навіть має сім'ї та дітей і приховує від них походження свого заробітку. Збільшення кількості гетеросексуалів в секс-бізнесі пов'язане, зокрема, з ростом попиту у клієнтів-чоловіків на маскулінних проститутів.
Чоловіча гомосексуальна проституція, на думку багатьох дослідників, в корені відрізняється від гетеросексуальної проституції і характером стосунків з клієнтом. При гетеросексуальній (особливо жіночій) проституції клієнт є тим, хто керує усім процесом. У цьому випадку людина, що надає сексуальні послуги, виконує побажання клієнта, який часто проявляє агресивність і вимагає виконання своїх фетишистських фантазій. У чоловічій гомосексуальній проституції усе з точністю до навпаки: проститут у більшості випадків сам вирішує, як далеко він дозволяє зайти клієнтові. Багато проститутів пропонують лише мастурбацію або дозволяють клієнтові зробити собі феляцію. Особливо це стосується випадків, при якому проституюючий чоловік є гетеросексуалом або бісексуалом. У цьому випадку спектр його послуг чітко встановлений і обмежений, а сексуальна агресивність часто проявляється, навпаки, по відношенню до клієнта. Такі ж практики, як пасивний анальний секс, залишаються табу, особливо у вуличних проститутів, що, як правило виросли в нижчих соціальних шарах і часто дотримуються думки, що, поки вони не виконують «жіночу» роль в сексі (пасивний анальний секс і активна феляція), вони залишаються гетеросексуалами і не втрачають своєї мужності. Інші проводять чітку межу між роботою (де вони виконують усі побажання клієнта) і своєю істинною сексуальністюDas Milieu macht süchtig: Interview mit Rosa von Praunheim // Jungle World .
Головною причиною, з якої чоловіки звертаються до проститутів, є наявність у них сексуальних потреб і бажань, які з тих або інших причин не можуть бути задоволені. Фетишистські фантазії можуть бути втілені у деяких «хлопчиків за викликом», які за більшу платню, ніж звичайні вуличні проститути, як правило, виконують усі побажання клієнта.
У сучасній Західній Європі значний відсоток чоловіків-проститутів, що надають сексуальні послуги чоловікам, складають вихідці зі Східної Європи, наприклад, більшість проститутів у Берліні є вихідцями з Румунії. Багато хто з них вирушає на заробітки, щоб забезпечити свої сім'ї і дітей, проте, не знайшовши роботи, стають залученими в проституцію.Lennart Herberhold «Die Jungs vom Bahnhof Zoo» // NDR, 04.04.2011 .
Вік чоловіків-проститутів і їхніх клієнтів Основні постачальники сексуальних послуг на ринку чоловічої гомосексуальної проституції — молоді хлопці і юнаки, а основні споживачі — дорослі і літні чоловіки, що «більше не витримують конкуренції на вільному ринку». Крім того, типовими клієнтами є ефебофіли (чоловіки, що віддають перевагу хлопцям підліткового і юнацького віку), а також молоді геї, яким буває складно знайти партнера з причини своєї фізичної непривабливості.
Для чоловіка-проститута найважливіше значення мають молодість і гарний зовнішній вигляд, тому «кар'єра» чоловіка у сфері секс-послуг зазвичай набагато коротша, ніж у жінок. У більшості випадків чоловіки займаються проституцією лише короткий проміжок часу і тільки при певних обставинах. Тому їм легше покінчити із заняттями проституцією. Часто наданням секс-послуг займаються підлітки, заробляючи гроші на «кишенькові витрати», або ж студенти, які таким чином оплачують своє навчання. У інших випадках до проституції вдаються бездомні підлітки, що втекли від батьків, або безробітні і бездомні молоді чоловіки. Проте і вони залишаються прив'язаними до світу платного сексу лише впродовж декількох років, поки на них не зникне попит. Основний вік чоловіка-проститута — від 18 до 25 років (часто можна зустріти проститутів 14-16 років). Після 30 років у сфері секс-послуг залишаються лише одиниці .
Основна маса клієнтів — чоловіки старшого, у тому числі й літнього віку. Переважно це чоловіки, незадоволені своїм сексом в гетеросексуальному шлюбі, але часто це також і бісексуальні люди, що шукають гострих відчуттів поза шлюбом, на стороні. Чоловіки, які називають себе гетеросексуалами, багато з яких перебуває в шлюбі і має дітей, складають, за деякими даними, до 60 % клієнтів чоловіків-проститутів.
Ризики