Ніколя́ Каза́ль (; 24 квітня 1977, По (Атлантичні Піренеї), Франція) — французький актор і модель.

Біографія Ніколя Казаль народився 24 квітня 1977 року в місті По, що в департаменті Атлантичні Піренеї на півдні Франції. Його батько був родом з Беарна, а мати — алжирка за походженням. Ніколя провів дитинство в околицях Вільнев-сюр-ЛотEntretien Nicolas Cazalé — «Le Fils de l'épicier» — 07/07 Les Inrockuptibles, 24 липня 2007 . У віці 18 років Ніколя якось пішов за компанію зі своїм приятелем в театральну студію, і з цього розпочалася його акторська кар'єра. Закінчивши студію, він вирушив до Парижа, де поступив до школи драматичних мистецтв «Курси Флоран».

Кар'єра

Свою кар'єру кіноактора Ніколя Казаль розпочав з телевізійних постановок: грав епізодичні ролі в серіалах «Жулі Леско» і «Фабіо Монтале». 2001 року він знявся у своєму першому фільмі — «Бувай, красуне» Стефані Джіусті. Через два роки отримав роль П'ятниці в телевізійній постановці «Робінзона Крузо», головну роль в якій виконував знаменитий французький комік П'єр Рішар. Після цієї роботи на Ніколя звернули увагу й інші режисери: Гаель Морель запросив його у свої фільми «Дороги в пустелі» і «Клан», де Казаль грав одного з трьох братів, навколо яких розгортається історія. Його партнерами по фільму стали Стефан Рідо і Ор Аріка. 2004 року Ніколя знявся у фільмі Ісмаеля Феррухі «Велика подорож».

Популярність актор здобув у 2005 році, коли знявся в драмі «Сен-Жак… мечеть» Коліна Серро і в трилері «Насіння смерті» Режиса Варньє. 2006 року Ніколя став обличчям французької марки модного одягу Chevignon. Наступного року Ніколя грав разом з Анн Кайон і Лаурою Смет у драмі «Убивчий ультрафіолет» Жиля Паке-Бреннера. 2008 року Казале був номінований на «Сезара» як найперспективніший актор за роль у фільмі «Син бакалійника» Еріка Гіродо. Після цього Ніколя знявся у двох іспанських стрічках — «Неспокійна Анна» Хуліо Медема і «Співачка танго» Дієго Мартінеса Віньятті. 2011 року Чарльз де Мо запросив актора на головну роль у фільмі «Фінішна пряма», де Ніколя зіграв роль молодого жокея.

У 2010-му Казаль представив в Каннах свою першу режисерську роботу — короткометражку «Що було потім» («Le Temps dapres») з Данієлем Дювалем. У другій короткометражній стрічці Казаля 2013 року «Вірити» знялася Еммануель Сеньє.

Паралельно з роботою в кіно Ніколя Казаль продовжує зніматися в телевізійних постановках і в серіалах.

Фільмографія

Ролі в кіно

Ролі на телебаченні

Режисер і сценарист Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Що було потім Le temps d'après || || |- ||| || Вірити || Croire

Визнання

+ Нагороди та номінації Ніколя КазаляНагороди та номінації Ніколя Казаля на сайті IMDbРік Категорія/Нагорода Фільм Результат<center> Міжнародний кінофестиваль в Ньюпорті (Род-Айленд)Приз журі найкращому акторовіВелика подорож <center> Берлінський міжнародний кінофестивальПриз EFP Shooting Star <center> Премія «Сезар»Найперспективніший акторСин бакалійника <center> Золота зірка кіноНайкращий молодий акторСин бакалійника

Примітки

Посилання