«Неви́дима рука́ ри́нку» () — метафоричний опис здатності ринків до саморегулювання за допомогою цін. Авторство ідеї належить шотландському економісту XVIII ст., засновнику сучасної економічної теорії Адаму Сміту (Adam Smith).
Адам Сміт вбачав за невидимою рукою непереборну неперсоніфіковану силу, яка сприяє досягненню гармонії інтересів між особою і суспільством. Через це він вважав будь-яке втручання держави у вільну конкуренцію шкідливим.
В роботах «Теорія моральних почуттів» (1759 рік) і «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776 рік) фраза використана при описі механізму впливу індивідуальних інтересів на максимізацію суспільного багатства.
Фраза «невидима рука ринку» набула популярності серед економістів лише у XX ст., відтоді як Пол Семюельсон використав її у першому виданні підручника «Економікс» у 1948 р.
Історія виникнення Ідеї про раціональне впорядкування хаотичних систем, що лежали в основі метафори «невидимої руки», можна знайти в роботах Вільяма Петті і Джона Лока в XVII столітті. Філософи Шотландського Просвітництва, одним з яких був Адам Сміт, зробили основною темою своїх робіт думку про те, що вчинки індивідуумів можуть мати для суспільства позитивні наслідки, які зовсім не були метою або спонукальним мотивом тих, хто їх здійснює.
Вперше термін «невидима рука» був використаний в роботі А. Сміта «Теорія моральних почуттів»:
Інтерпретація
Сам Адам Сміт пояснює дію невидимої руки ринку так:
Ілюстрація дії невидимої руки
Париж нагодований! Фраза французького економіста Фредеріка Бастіа, яку він вигукнув, усвідомивши, що Париж забезпечений продовольством попри відсутність централізованого керування цим процесом. Джин Келлахан використав цю фразу Бастіа у своїй «Економіці для звичайних людей»:
Я, Олівець
Леонард Рід, засновник Фонду економічної освіти, видав у 1958 р. есе «Я, Олівець», яке написано від першої особи з погляду олівця. Олівець розповідає подробиці свого створення, перелічуючи свої складові (кедр, лак, графіт, металевий обідок, пемза, віск, клей) та різних людей, задіяних в його створенні, аж до прибиральника на фабриці та складовщика, який керує поставками в порт. Автор так описує дію невидимої руки ринку:
Фрідріх Гаєк Фрідріх Гаєк, осмислюючи роль економічної науки, так описує дослідження феномену невидимої руки ринку у роботі «Ринок та інші порядки»:
Концепція «добре видимої руки» Концепція «невидимої руки ринку» є широко розповсюдженою для пояснення принципу laissez-faire класичної економічної теорії (невтручання держави в економіку). Для опису різних варіантів втручання держави в економіку, економісти використовують й інші моделі, базуючись на ідеї присутності «добре видимої руки держави» (Т. Фрей, А. Шляйфер):
«Рука, що допомагає» «Рука, що допомагає» (англ. Helping Hand) (Walder, 1995) — опис ролі уряду в економіці Китаю, згідно з яким бюрократія щільно залучена до сприяння приватній економічній діяльності: вона підтримує одні фірми й пригнічує інші, часто маючи економічні й родинні зв'язки з підприємцями. Правове середовище має обмежену роль у цій моделі, оскільки саме від бюрократії залежить вирішення більшості спірних питань. Бюрократія корумпована, але корупція відносно обмежена і впорядкованаFrye, Timothy, and Andrei Shleifer. 1997. «The Invisible Hand and the Grabbing Hand.» American Economic Review Papers and Proceedings 87 (2): 354—358.
«Залізна рука» «Залізна рука» (англ. Iron Hand) — крайня версія концепції «допомагаючої руки», яка представлена моделями економіки Південної Азії, таких як Корея та Сингапур.
«Грабуюча рука» «Грабуюча рука» (англ. Grabbing Hand) — держава втручається в економічну діяльність, але значно менш організовано, ніж у моделі «допомагаючої руки». Уряд складається з багатьох учасників, кожний з яких переслідує свої власні інтереси, включаючи хабарництво. Для публічних цілей бюрократія використовує риторику «допомогаючої руки», при цьому рідко має стабільну політичну платформу, залишаючись відносно незалежною від судової системи, та обтяжує бізнес різноманітними грабіжницькими регуляціями. У крайніх випадках, уряд стає суттєво дезорганізованим і втрачає здатність забезпечувати закон і порядок, які забезпечують базовий легальний захист. Наслідком цього стає приватний захист угод (контрактів).
Див. також
Laissez-faire Економічна свобода Праксеологія Ринкова ціна Спонтанний порядок Я, Олівець
Література Frye, Timothy, and Andrei Shleifer. 1997. «The Invisible Hand and the Grabbing Hand .» American Economic Review Papers and Proceedings 87 (2): 354—358 (англ.) The Theory of Moral Sentiments (повний текст) The Wealth of Nations (повний текст) The History of Astronomy, in Essays on Philosophical Subjects (повний текст) I, Pencil (повний текст) The National Gain (повний текст) Золотарьов, Володимир. Спасительная невидимая рука или Почему нас всех еще не поубивали милиционеры? — Контракти.UA — 05.12.2019 (рос.)
Олександр Антонюк. Проблема «невидимой руки» рынка // Спільне. — 26.12.2016
Джерела