«Інший бік» () — фантастичний, візіонерський роман Альфреда Кубіна, написаний в 1909 році.

Історія написання Цей роман, який деякі дослідники називають «ключовим твором сучасної літератури» (В. Кирмайер-Дебре) був написаний за три місяці. Ще один місяць Кубін вжив на створення п'ятдесяти ілюстрацій, які вважав найбільш важливою частиною твору, розглядаючи текст лише як «рамкову конструкцію у романній формі, що виконує функцію коментаря до малюнків». Цю книгу можна розглядати в руслі кількох жанрових традицій: роман — подорож, роман виховання, філософський роман, антиутопія, роман-метафора, роман абсурду, апокаліптичний роман.

Стиль Стилістична розмаїтість роману простягається від сухого і протокольно точного журналістського репортажу до експресивно розірваного, емоційно перенасиченого потоку вражень героя, який перебуває на межі божевілля (він пише свої нотатки після кількох років перебування у божевільні). Чергування ракурсів та інтонацій оповіді підкреслює суб'єктивність світосприйняття людини, залежність її суджень і поглядів на світ від мінливих емоційно-психічних станів. Автор демонструє в романі різні ступені суб'єктивізації світосприйняття, як залежні, так і не залежні від героя. У «царстві мрій і сновидінь» герой стикається з «іншою стороною»: назва роману співвідноситься як з реальною дійсністю, так і з людською психікою; автора цікавить насамперед їхній нерозривний зв'язок і взаємозалежність.

Структура та сюжет роману

Структура Роман поділяється на три частини: Репутація Перлина Загибель імперії Мрій. Перша частина містить дві глави, друга і третя частина мають по п'ять параграфів. Ці розділи своєю чергою поділяються на частини без назви. Виключення складають: частина II, розд. V., II і III. Крім того, додано короткий Епілог, в якому зображується оповідач, після того, як він повернувся з імперії мрій і повинен перебувати в лікувальному закладі

Сюжет У романі є два центри: зовнішній і внутрішній.

Зовнішній — це Клаус Патера (за сюжетом — колишній однокласник героя-оповідача, котрий казково розбагатів і створив силою своєї уяви поблизу Тянь-Шаню утопічне «царство мрій і сновидінь» зі столицею Перлина, яке він населяє «антипрогрессистами» з усіх кінців світу).

Внутрішній центр роману — свідомість героя, який у міру занурення в глибини несвідомого, де зв'язуються воєдино всі нитки життя і відкриваються кінцеві загадки людського буття, набуває здібності ясновидіння, прозріває: таємниця задуму Патери стає для нього ключем для розкриття таємниці світобудови.

Кубін майстерно вибудовує «роман виховання» свого героя на шляху подолання раціонально-прогресистської моделі цивілізації. Розкріпачення психіки героя відбувається завдяки неухильно антипрогресистському життєустрою в Перлині; потужному гіпнотичному впливу Патери (від лат. pater — батько і patera — жертовна чаша; у контексті роману це швидше «Бог-отець»); пробудженню несвідомого в психіці героя; вивільненню могутньої сили уяви, зростаючою по мірі того, як герой опускається в глибини несвідомого. Обидва рушійних центри роману поступово зближуються: творіння спіткало таємницю творця і прийняло запропоновані їм правила гри. За розуміння цієї таємниці герою довелося розплатитися втратою розуму — нехай навіть сам герой і стверджує, що його божевілля було тимчасовим.

Вплив роману на світову літературу

Взаємозв'язок з світовою літературою

Кубін під впливом таких мастодонтів літератури науки і психоаналізу як А. Шопенгауера, Ф. Ніцше, буддизму (розділивши це захоплення зі своїм другом Р. Майринком*), а також ідей Зігмунда Фрейда (особливо «Тлумачення сновидінь», 1900), К. Р. Юнга (вчення про архетипи і колективне несвідоме) і різноманітною містичної літератури, розробив у романі «Інша сторона» прийоми та принципи зображення, які потім активно використовувалися художниками і письменниками різних напрямів: Ф. Кафкою* у «Процесі» і в «Замку» (опис спроб героя пробитися крізь бюрократичні перепони в замку Патери), деякими сюрреалістами і дадаїстами (особливо в розділі «Сум'яття сну» у другій частині роману), магічними реалістами* (роман X. Козака «Місто за річкою», 1947) і сучасними письменниками (наприклад, сюжет зникнень міста Томи у романі сучасного австрійського письменника К. Рансмаєра «Останній світ», 1988). Сучасні дослідники виявляють у третій частині роману («Крах царства мрій і сновидінь») експресіоністську паралель з романами Т. Манна («Зачарована гора») і Р. Музіля («Людина без властивостей») , показав іншими художніми засобами кризу буржуазного суспільства та його релігійно — гуманістичних цінностей.

Експресіонізм У найбільш сконцентрованій формі експресіоністські риси проявилися у третій частині роману, яка за апокаліптичним візіонерством, деформацією предметної реальності, а також емоційно-суб'єктивним монтажем картин і подій передує живопис і літературу експресіонізму. Автор розділяє з експресіоністами критику сучасної буржуазної цивілізації і не вірить в її прогресивний розвиток. Тим не менше, Кубін був далекий від соціальної або суспільної заангажованості. Але в цілому роман «Інша сторона» Кубіна повністю не вкладається ні в одну з літературних течій XX ст. За формою і прийомами роман авангардистський. Основу творчої позиції письменника становили песимістичний фаталізм, соціальний нігілізм і моральний стоїцизм. У 1973 німецький режисер Йоганнес Шааф зняв за романом «Інша сторона» кінофільм «Місто снів» («Traumstadt», 1973), який сприяв відновленню широкого інтересу до творчості Кубіна.

Див. також

Подорож до Арктуру

Джерела «Інший бік» в Лабораторії фантастики Galerie Altnöder: Alfred Kubin

Примітки