«Журавлі́» («Чу́єш, бра́те мій», «Ви́диш, бра́те мій») — стрілецька пісня на вірш Богдана Лепкого «Журавлі», яку вважають народною. Музику до пісні написав Левко Лепкий.

Історія Поезія Богдана Лепкого написана у Кракові 1910 року. Ось що розповідає про це сам автор:

Журавлі асоціювалися з польськими повстанцями, що піднялися на боротьбу проти іноземного гніту в листопаді 1830 року, а також із знедоленими українцями, що мусили покидати рідний край.

Поезія «Видиш, брате мій» вперше надрукована в жовтні 1912 року у львівському літературно-мистецькому часописі «Неділя». А вже 1915 року у Відні Богдан Лепкий видав збірочку творів, присвячених українським січовим стрільцям, де на с. 11 вміщено текст і мелодію пісні «Видиш, брате мій», а під піснею малюнок з убитим стрільцем. Вже у цій збірці в одних випадках січові стрільці співають цю пісню над убитим своїм товаришем «Видиш, брате мій», в інших — «Чуєш, брате мій».

Обробку пісні здійснили кілька композиторів, зокрема Олександр Кошиць та Кирило Стеценко.

Український письменник Юрій Смолич у романі «Реве та стогне Дніпр широкий» згадує, як у 1917 році в Києві пісню «Журавлі» співали в «концентраційному таборі за колючим дротом»,

Орієнтовно від 1915 року використовується як «галицька похоронна» пісня, спочатку при похоронах Січових стрільців, вояків Української галицької армії, опісля й інших галичан, особливо визначних і творчих особистостей (музикантів, артистів, літераторів тощо).

В монографії  “За Волю України,  Історичний збірник УСС 1914 – 1964”, Нью-Йорк,  1967р.  автор статті  “Стрілецька пісня”   В.Витвицький  в примітках  зазначав:                                                    

“ Пісня “Журавлі” має свою цікаву, можна сказати, фантастичну історію. Скоро після появи вірша Богдана Лепкого написав до нього музику популярний згодом між стрільцями Лесь Новіна-Розлуцький. Появилася була навіть грамофонна платівка з його піснею. Як згадує Лев Лепкий (лист з 1952р. до автора цієї статті), йому прийшло на думку підкласти до вірша іншу мелодію: “ Я підспівував при гітарі і хотів, щоб мелодія віддавала крик журавлів і змальовувала їх лет”. Пісню з новою мелодією перебрав від її автора Степан Чарнецький, у тому часі (перед 1914р.)  мистецький керівник театральної групи. Він залюбки співав її і – мандруючи з театральною групою – у досить скорому часі спопуляризував по всій Галичині. Цікаво що під час карпатської воєнної кампанії принесли цю пісню з собою полонені кубанські козаки. Деякий час вона поширювалася під назвою “кубанської” пісні. Вже після війни у справі її авторства Стеапан Чарнецький забирав голос на сторінках щоденника “Діло” (Львів) . “

Образ пісні Образний зміст “Журавлів” підпорядковується зображенню гострих соціальних явищ, які мали місце в історії нашої держави на початку XX ст., зокрема, це поразка визвольних змагань, еміграція та туга за втраченою Батьківщиною.

Через яскраві символічні художні образи («журавлі», «море», «діалог з братом») автор слів Богдан Лепкий, змальовує картину прощання з рідним краєм, особисту та суспільну трагедію. Образність твору тісно пов'язана із українською народною міфологією та світоглядом. Центральний образ пісні - “журавлі” у творі Лепких асоціюється із людиною, яка змушена покинути назавжди “рідне гніздо” та Батьківщину. 

У світогляді українців «журавель» є священним птахом, що символізує вірність. Варто зауважити, що вираз “відлетіти у вирій”, як оспівується у пісні, в народній поетиці означає смерть людини, адже, значну кількість українців під час еміграції чекали важкі випробування і навіть загибель.

Образ “журавля” вдало зображено автором музики Левком Лепким, фраза “кру-кру-кру...”, яка лунає на одному звуці, вдало імітує затихаючий назавжди у вирії журавлиний клекіт. Сіра осіння мряка, яка ховає “слід по журавлях” та звукозображальність підкреслюють трагічний образ твору.

Важливим у пісні є образ “моря”. В українських народних піснях, море, річка чи будь-яка водойма, найчастіше, символізують пройдений час, або далеку мандрівку. У творі братів Лепких “море” підкреслює важкість “безкінечного” шляху, який здолають не всі («крилонька зітру») та символізує перехід у іншу невідому реальність.

Наступним цікавим художньо-семантичним літературним прийомом є діалог між братами. Можна припустити, що персонажі спілкуються не тільки як брати, а як товариші, побратими по зброї, земляки та однодумці. В хоровій обробці К. Стеценка ефекту «діалог між братами» композитор добивається використовуючи поліфонічний фактурний прийом імітаційної поліфонії.

Музика “Журавлів” Левка Лепкого має стилістичну спорідненість з українськими народними піснями, можливо саме цим і пояснюється велика популярність цього твору. Композитор використовує характерні для народного мелосу, а саме, притаманні для журливих пісень, елементи музичної мови, зокрема: мелодичне оспівування терцевого інтервалу, яке зображує схлипування та плач; притаманну діатонічну гармонію; ритміку та ладовість.

Текст пісні

Виконавці

Пісня перекладена різними мовами, її виконували і виконують розмаїті хори, знамениті співаки, зокрема: Дмитро Гнатюк, Василь Жданкін, Квітка Цісик (альбом «Два кольори»), Анатолій Солов'яненко, Рената Бабак, Борис Гмиря, Іван Козловський, Володимир Вермінський чоловічий хор «Журавлі» (Польща), Хорова капела імені Олександра Кошиця (Канада), Український національний квартет (Михайло Гребінецький, Іван Давиденко, Клим Щит, Петро Ординський) (США), Національний заслужений академічний народний хор України імені Григорія Верьовки, Національна заслужена академічна капела України «Думка», квартет «Акорд», «Один в каное», «Володимир Дейнеко та інші.

Джерела Золоті ключі / Упор. Д. Ревуцький. — К., 1927. — Вип. 2. — С. 12. (Слова Богдана Лепкого. муз. Левка Лепкого). Федір Погребенник. Наша дума, наша пісня. Жук Г. «Чуєш, брате мій…» (До історії написання вірша Б. Лепкого «Журавлі») // Тернопільська газета. — 1997. — 6 лист. — С. 4. Творча історія поезії-пісні «Чуєш, брате мій…» // Науково-технічна бібліотека НЛТУ України. Наталія Гавдида Живописна образність пісні «Чуєш, брате мій» та її рецепція в українському прозовому дискурсі XX ст. // Літературно-малярський дискурс творчості Богдана Лепкого: Монографія / Н. Гавдида. — К.: Смолоскип, 2012/ — 228 с. — Серія «Українські студії». Макаренко Л. П. ХУДОЖНЬО-СЕМАНТИЧНЕ ТА ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТВОРУ БРАТІВ ЛЕПКИХ «ЧУЄШ, БРАТЕ МІЙ» [Електронний ресурс] / Лідія Петрівна Макаренко // НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА НАМ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ КУЛЬТУРОЛОГІЇ НАМ УКРАЇНИ ЗЕЛЕНОГУРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (ПОЛЬЩА) ТЕЗИ ІІІ Міжнародної наукової конференції ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА ТА КУЛ. – 2021. – Режим доступу до ресурсу: https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=https://mari.kiev.ua/sites/default/files/conf_docs/tesy/2021-12/Methodology_Tesy_16-17_11_2021.pdf&ved=2ahUKEwjK-76M0ZiJAxVTGhAIHfIcMkEQFnoECBgQAQ&usg=AOvVaw3bmhzyHobJcAqtfkol7PMr Макаренко Л. П Пісня Богдана і Левка Лепких «Чуєш, брате мій» як художньо-семантичний та історико-культурний символ української еміграції. «Актуальні питання гуманітарних наук» Випуск № 96. 2026 р. (https://www.aphn-journal.in.ua/archive/96_2026/part_2/16.pdf) DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/96-2-14

Посилання Журавлі (Чуєш, брате мій…) // Українські пісні. Чуєш, брате мій... / Columbia vinyl record № 27293 from ~1940s, Ukrainian National Quartette (M. Grebenetsky, J. Davidenko, K. Schit, P. Ordinsky)  Аудіо 1940-х, США.