Гіперкоре́кція (від  — «надвиправлення») — лінгвістичний термін — помилкова форма, що виникла внаслідок буквального додержування граматичних правил або мовленнєвих приписів Ахманова О. С. Гиперкорректность // Словарь лингвистических терминов. — Изд. 4-е, стереотипное. — М.: КомКнига, 2007. — 576 с. — 2500 экз. — ISBN 978-5-484-00932-9.. Проте, згідно з О. Єсперсеном і Р. Меннером, у разі, коли мовець йде за «природним мовним інстинктом», цього не відбувається.

Гіперкоректними звуть також форми, утворені регулярним способом (за аналогією) від слів, що утворюють їх нерегулярно; вони характерні для дитячого мовлення. Термін «гіперкорекція» вживають і щодо інших мовних явищ, зокрема, щодо хибної оцінки мовцем стилістики мовної одиниці (коли слово або морфема помилково вважаються приналежними зниженому стилю, тому уникаються в мовленні).

Приклади

Англійська Слово perfect первісно мало форму perfit (від старофр. parfit), надалі виправлене за зразком . У словах-винятках Thai, Thames, Thomas іноді помилково вимовляють [θ] — замість нормативного [t] (правильно [taɪ], [ˈtɛmz], ['tɒməs]) — за аналогією з більшістю слів на «th» Слово iland («острів»), яке походить від середньоанглійського iland, yland, ylond і давньоанглійського īġland, īeġland, ēaland, починаючи з XVII ст. пишуть як island — внаслідок хибного зближення з isle (який походить через старофр. isle від ).

Французька Слово savoir (яке походить від  — «куштувати, смакувати»; у пізній латині — «знати»), до XVIII ст. писалося як sçavoir — внаслідок хибного виведення від («знати»).

Російська Слово афера (від ), часто помилково вимовляють як «афёра» ([афьора]) — за аналогією з шофёр та інших слів з французьким суфіксом -eur. У правописі Я. К. Грота закріплено написання рѣдька, рѣшето, рѣшетка — очевидно, внаслідок порівняння з рѣдкий, хоча звука [ě] історично там не було (у давньоруському письмі засвідчені редька, решето).

Українська У давньоруській мові в іменників з основою на *-ŭ (сынъ, медъ) закінчення множини «-ове» (сынове, медове) було «виправлене» за зразком іменників з основою на *-ā (типу рука) — у сучасній українській «сини», «меди». Запозичене з російської мови слово «ногітки» (від , буквально — «нігтики»), надалі «виправило» вимову, сприйняте як похідне від «нагадувати» і перетворилося на «нагідки». Багато гіперкорекційних помилок з'являються внаслідок прагнення очистити українську мову від засилля росіянізмів — слів російського походження. Часто питомо українські слова оголошують «русизмами», замінюючи діалектними словами (які самі можуть виявитися запозиченнями з інших мов), або українськими словами з близьким, але іншим значенням («діжка» — замість уявного росіянізму «бочка», хоча насправді це різні види ємностей)Тараненко О. Демократизація і / або лібералізація (до характеристики сучасного стану нормативно-стилістичних засад української мови) // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Мовознавство.— Чернівці, 2003.— С. 10-17.. Це явище близьке до визначення «гіперпуризм», і на думку деяких українців, збіднює словниковий запас.

Гіперкорекція відбувається і при запозиченні іншомовних термінів через посередництво російської мови, коли «українізують» форму, випадково схожу з російською: «Великий шолом» замість «Великий шлем» або «Великий слем» (внаслідок перекладу , а не питомого ) «Від кутюр» замість «от кутюр» (сприйняття як родового відмінка множини з прийменником, а не варваризму від «високе пошиття, висока мода») «Сікатор» замість «секатор» (від «січний», «ріжучий») «Будинок Періньйон» замість «Дом Періньйон» (хибне трактування як «будинок»; у назві це церковний титул і торговельна марка шампанського ) «Потрійний кожух» замість «потрійний тулуп» (буквальне перенесення значення «тулуп» як «кожух»; у фігурному катанні «тулуп» є усталеним терміном від ) «Струм-шоу» замість «Ток-шоу» (буквальний переклад без урахування, що слово «ток» походить від «розмова», а не «струм») «Підкаст» замість «Подкаст» (спроба «українізувати» запозичення через підмінення префікса на , хоча «под» у цьому слові означає (див. iPod), а не )

Див. також Ератив Контамінація (лінгвістика) Аналогія (мовознавство)

Примітки

Посилання