Діє́го Себастья́н Лакса́льт Суа́рес (, 7 лютого 1993, Монтевідео) — уругвайський футболіст, лівий півзахисник клубу «Пеньяроль».

Виступав, зокрема, за клуби «Болонья» та «Дженоа», а також національну збірну Уругваю.

Клубна кар'єра Народився 7 лютого 1993 року в місті Монтевідео. Вихованець футбольної школи клубу «Дефенсор Спортінг». Професійну футбольну кар'єру розпочав 2012 року в основній команді того ж клубу, в якій провів один сезон, взявши участь у 15 матчах чемпіонату.

2013 року уклав контракт з «Інтернаціонале», проте відразу ж був відданий в оренду до «Болоньї». Відіграв за болонську команду наступний сезон своєї ігрової кар'єри.

2014 року був орендований клубом «Емполі», у складі якого провів півроку, так і не ставши гравцем основного складу.

У січні 2015 року перейшов на умовах 18-місячної оренди до «Дженоа». За півтора року оренди у генуезькому клубі став важливою фігурою у середині поля його команди, тож влітку 2016 року уклав з «Дженоа» повноцінний контракт. При цьому у зворотньому напрямі, до «Інтернаціонале» попрямував аргентинський захисник Крістіан Ансальді.

Провівши ще два сезони у Генуї, уругваєць погодився не перехід до «Мілана», якому трансфер обійшовся у 14 мільйонів євро. Протягом сезону 2018/19 використовувався тренерським штабом «россонері» як гравець ротації, а по його завершенні на умовах оренди з правом викупу приєднався до «Торіно».

Правом викупу прав на уругвайця туринський клуб не скористався, і на початку 2020 року той повернувся до лав міланської команди, в якій майже не грав. 5 жовтня 2020 року він на правах оренди став гравцем шотландського «Селтіка».

У червні 2021 року став гравцем московського «Динамо». Сума трансферу становила 3,5 мільйона євро. Гравець підписав контракт на 3 роки із можливістю продовження ще на один сезон. Зарплата гравця склала 2,5 мільйона євро на рік. Дебютував у матчі першого туру РПЛ проти «Ростова» 0–2.

22 серпня 2025 року залишив московське «Динамо».

У січні 2026 року став гравцем клубу «Пеньяроль».

Виступи за збірну 2013 року залучався до складу молодіжної збірної Уругваю. На молодіжному рівні зіграв у 16 офіційних матчах, забив 1 гол.

Наприкінці 2016 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю. Ще до офіційного дебюту у складі національної команди включався до її заявки на Кубок Америки 2016, який провів на лаві для запасних.

Постійне місце у складі збірної почав отримувати 2018 року, на тогорічному чемпіонаті світу взяв участь у чотирьох із п'яти матчів своєї команди, у тому числі тричі виходив у її стартовому складі.

Наступного року був учасником Кубка Америки 2019.

Статистика виступів Статистика клубних виступів Станом на 9 листопада 2020 року СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2012–13 «Дефенсор Спортінг» ПД 15 1 КЛ 0 0 - - - 15 1 2013–14 «Болонья» A 15 2 КІ 0 0 - - - 15 2 2014–15 «Емполі» A 4 0 КІ 3 1 - - - 7 1 2014–15 «Дженоа» A 8 0 КІ 0 0 - - - 8 0 2015–16 A 35 3 КІ 1 0 - - - 36 3 2016–17 A 36 1 КІ 3 0 - - - 39 1 2017–18 A 32 3 КІ 2 1 - - - 34 4Усього за «Дженоа» 111 7 6 1 - - 117 8 2018–19 «Мілан» A 20 0 КІ 4 0 ЛЄ 5 0 29 02019–20 «Торіно» A 16 0 КІ 2 0 ЛЄ 0 0 18 0 січ.-черв. 2020 «Мілан» A 4 0 КІ 2 0 - - - 6 0 вер.-жовт. 2020 A 0 0 КІ 0 0 ЛЄ 0 0 0 0Усього за «Мілан» 24 0 6 0 5 0 35 0 жовт. 2020–21 «Селтік» ШПЛ 3 0 КШ 1 0 ЛЄ 3 0 7 0Усього за кар'єру 188 10 18 2 8 0 214 12

Статистика виступів за збірну Станом на 9 листопада 2020 року

Титули і досягнення Володар Кубка Шотландії (1): «Селтік»: 2019–20 Володар Суперкубка Уругваю (1): «Пеньяроль»: 2026

Примітки

Посилання