Ю́рій Гера́симович Іткалю́к (23 квітня 1966 — 4 лютого 2015) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях Відслужив у РА, в ЧССР, 8 років. По поверненні познайомився з майбутньою дружиною Марією. Подружжя проживало у Вовничах. Працював механіком на різних підприємствах, їздив на заробітки до Києва. Робив на тракторі у Вовничах, допомагав обробляти односельцям земельні ділянки. Подружжя прожило разом 22 роки, виховали двох синів — Івана та Бориса.
Мобілізований в серпні 2014-го, старший механік-водій, 3-й танковий батальйон, 17-та окрема танкова бригада.
4 лютого 2015-го загинув під час обстрілу з ПТРК позицій взводного опорного пункту. Танк Юрія відбивав наступ терористів, прикриваючи українські підрозділи, потрапив під артобстріл. Два снаряди пролетіли повз, третій влучив у люк.
Без Юрія лишились дружина, двоє синів.
Похований в селі Вовничі 11 лютого 2015-го. Проводжали в останню дорогу усім селом. 10-12 лютого в Млинівському районі оголошені днями жалоби.
Нагороди За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно) почесний громадянин Млинівського району (посмертно). Примітки
Посилання Іткалюк Юрій Герасимович Ціна свободи Село на Рівненщині вийшло проводжати загиблого танкіста
Про присвоєння почесного звання