Володимир Гаврилович Гуцаєв (, , , 21 грудня 1952, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСРза іншими даними село Кедігора Ахалгорського районуПрофіль депутата Володимира Гуцаева — на офіційному сайті парламенту Грузії ) — грузинський радянський футболіст осетинського походження, що грав на позиції крайнього правого нападника. Видатний майстер дриблінга. По завершенні ігрової кар'єри — радянський та грузинський футбольний тренер.
Протягом усієї кар'єри виступав за «Динамо» (Тбілісі), з якою став володарем Кубка Кубків УЄФА, а також національну збірну СРСР.
Майстер спорту СРСР міжнародного класу з 1976 року. Заслужений майстер спорту СРСР з 1981 року.
Клубна кар'єра Починав Володимир з дворового футболу. У 1966 році у складі команди району брав участь у республіканському турнірі на приз клубу «Шкіряний м'яч», де разом з командою став чемпіоном республіки і був визнаний найкращим нападником, потім вже у складі збірної Грузії на всесоюзному турнірі зайняв 3-е місце, знову ставши найкращим нападником, в тому ж році поступив в ДЮСШ «Юний динамівець», в якій вчився 3 роки. Восени 1969 року перейшов у ФШМ міста Тбілісі, де, однак, вчився недовго і вже через рік, восени 1970 року потрапив у дубль тбіліського «Динамо».
Вже у віці 19 років, восени 1971 року, вперше вийшов в основному складі «Динамо» в домашньому матчі проти львівських «Карпат». У 2-му своєму матчі проти «Зеніту» забив 1-й гол у кар'єрі. За «Динамо» виступав аж до завершення кар'єри гравця в 1986 році, зігравши за цей час у чемпіонаті 303 матчі і забивши 47 м'ячів у ворота суперників. Разом з командою ставав чемпіоном СРСР, двічі переможцем Кубку СРСР і володарем Кубка володарів Кубків УЄФА.
В 1982 і 1985 переніс дві операції на меніску, після яких вже грав менш яскраво.
Як футболіст був відомий не тільки високою технікою поводження з м'ячем, але і умінням «підставитися» у штрафному майданчику супротивника і тим самим заробити пенальті«Симонян Юрій.» Володимир Гуцаєв: Напевно, йти треба було раніше // Спорт-Експрес (газета). — 27 лютого 1996..
Виступи за збірну У складі головної національної збірної СРСР дебютував 29 березня 1972 року в товариському матчі проти збірної Болгарії, а останній раз вийшов на поле в складі збірної 10 березня 1982 року в товариському матчі зпроти збірної Греції. Всього за першу збірну зіграв 11 матчів і забив 1 гол 5 жовтня 1978 року у ворота збірної Туреччини.
Крім цього, 25 травня 1972 року зіграв один матч за олімпійську олімпійську збірну СРСР у відбірковому турнірі до XX літній Олімпіаді у повторній зустрічі проти збірної Франції.
Кар'єра тренера, функціонера та політика Після завершення кар'єри гравця перейшов на адміністративну роботу, з 1987 до середини 1991 року був начальником команди в рідному тбіліському «Динамо».
В 1991 році виїхав на Кіпр, де почав тренерську кар'єру, спочатку в ролі помічника, а потім, в тому ж році, і в ролі головного тренера клубу «Анортосіс», який очолював до 1994 роуц.
У 1994 році обійняв посаду начальника команди в клубі «Спартак-Аланія», який в наступному році став чемпіоном Росії. На честь перемоги Гуцаеву керівництвом клубу був подарований «мерседес».
У 1996 році очолив молодіжну збірну Грузії, з якою працював досить успішно. Завдяки цьому в 1997 році був призначений на посаду головного тренера збірної Грузії, з якою працював до квітня 1999 року.
Того ж року очолив «Аланію», з якою працював до 2000 року.
У 2001 році працював директором у кутаїському «Торпедо».
У березні 2004 році Володимир Гуцаєв був обраний у Парламент Грузії, був депутатом протягом чотирьох років. Був членом парламентського комітету у справах освіти, науки, культури і спорту.
Повернувся у великий футбол у 2009 році, пройшовши курс навчання в Києві, де отримав ліцензію УЄФА категорії PRO.
У 2010—2011 роках очолював юнацьку збірну Грузії до 19 роківuefa.com: Georgia under 19 .
У 2011—2012 роках працював головним тренером молодіжної команди «ВІТ Джорджія»Профіль transfermarkt.de .
У жовтні 2012 року Володимир повернувся у владикавказьку «Аланію» і був призначений на посаду спортивного директора.
Особисте життя Здобув вищу освіту в Тбіліському державному університеті за спеціальностями економіст і юрист.
Одружений, виховує двох синів. Дружина — Тея Амурвелашвілі, грузинка за національністю. Старший син — Георгій, футболіст.
Досягнення
Командні «Динамо» Чемпіон СРСР: (1) 1978
Володар Кубка СРСР: (2) 1976, 1979
Володар Кубка володарів Кубків: (1) 1981
Переможець молодіжного чемпіонату Європи (1) 1976
Індивідуальні Майстер спорту СРСР (1972) Майстер спорту СРСР міжнародного класу (1976) Заслужений майстер спорту СРСР (1981)
Примітки
Посилання
Стаття про гравця на сайті rusteam.permian.ru Профіль на transfermarkt.de
Владимир Гуцаев: «Предложение „Реала“ пришлось отклонить» «Спорт-Экспресс», 21 декабря 2012 Григорян А. Г. Мастер «кинжального прорыва». «Спорт айсор». 30 октября 2007