Михаїл Р. Стурдза (; 28 серпня 1886, Тиргу-Окна — 5 лютого 1980, Мадрид) — румунський шляхтич і дипломат. Він був нащадком багатої і впливової сім'ї Стурдза, румунських поміщиків і політиків.
Біографія
Був членом Залізної гвардії, міністром закордонних справ Румунії під час так званої націонал-легіонерської держави, після зречення короля Кароля II.
Після кількох дипломатичних посад (наприклад, у Відні, Будапешті і у Вашингтоні, як тимчасовий повірений у справах) Стурдза був в 1929 призначений міністром повпреда в Латвії, Естонії та Фінляндії, в Ризі. На цій посаді він виступав у 1932 представником Румунії в переговорах з Радянською Росією про угоду ненападу. Переговори закінчилися провалом.
В 1938 був послом Румунії в Данії. Нібито брав участь у вбивстві прем'єр-міністра Румунії Арманда Келінеску 21 вересня 1939.
Як міністр закордонних справ Стурдза разом з німецьким міністром закордонних справ Йоахімом фон Ріббентропом були присутні при підписанні 23 листопада 1940 Троїстого пакту з нацистською Німеччиною між Адольфом Гітлером і румунським главою уряду генералом Йоном Антонеску.
Після поразки Залізної гвардії в січні 1940 Стурдза послідував за лідером партії Хорієм Сімою у вигнання; спочатку в Софію (Болгарія), а потім в Німеччину та Данію. Стурдза став знову міністром закордонних справ в румунському пронацистському уряді з 10 грудня 1944 до кінця Другої світової війни.
Після Другої світової війни Стурдза виїхав в Данію, де залишався до 1947. Після цього він знайшов притулок у Іспанії, а потім в США, де підтримував міцні зв'язки з іншими членами Залізної Гвардії в вигнанні. Він написав кілька публікацій про історію рідної країни в міжнародних справах. У наступні роки брав участь в правих організацій. У 1968 опублікував мемуари. Помер 5 лютого 1980 в Мадриді.
Син Стурдзи, лейтенант Іліє Влад Стурдза, був одружений з донькою генерала Ґеорґе Аврамеску, який був заарештований НКВС та вбитий у березні 1945 г. Разом з генералом були заарештовані його родичи та знайомі, серед яких була і його дочка Фелічія, дружина лейтенанта Стурдзи, разом з 11-місячним сином. Вона покінчила життя самогубством, а сина передали родичам.
Примітки
Джерела Dennis Deletant, Hitler's Forgotten Ally: Ion Antonescu and His Regime, Romania, 1940—1944, Palgrave Macmillan, London, 2006. Nicolae Ciobanu, «Armand Călinescu: Jertfă pentru liniştea şi independenţa ţării. „Omul de oţel“ împotriva Gărzii de Fier» («Armand Călinescu: A Sacrifice for the Country's Peace and Security. The „Man of Steel“ versus the Iron Guard»), in Dosarele Istoriei, 6/IV (1999) Petru Ignat, Gheorghe Matei, «Asasinarea lui Armand Călinescu» («Armand Călinescu's Assassination»), in Magazin Istoric, October 1967 Mihail R. Sturdza, 'The Suicide of Europe', memoirs of Prince Michel Sturdza, former Foreign Minister of Rumania. Western Islands Publishers, Boston, Los Angeles, 1968. Zad Rust, 'Teddy Bare The Real Story of Chappaquiddick'. Western Islands Publishers, Boston, Los Angeles, 1971.