Конгломерат (від — збирати до купи) — грубоуламкова осадова гірська порода, яка складається із зцементованих окатаних валунів, або гальки. За розміром уламків розрізняють конґломерат бриловий, валунний, гальковий. Конгломерат найчастіше є зцементованою галькою (розмір 10-100 мм) з домішкою більш тонкого матеріалу — алевриту, піску, ґравію. Цементом звичайно є оксиди заліза, карбонати, глинистий матеріал, рідше — кремнезем.
Класифікація конгломератів основана на їх структурних і генетичних ознаках:
За розміром уламків Брилові (>1000 мм) Валунні (100—1000 мм) Крупнозернисті, галечні (100-50 мм) Середньозернисті, дрібногалечні (50-25 мм) Дрібнозернисті, крупногравійні (25-10 мм)
За складом уламків Мономіктові (уламки однієї породи/мінерала) Олігоміктові (уламки 2-3 порід/мінералів) Поліміктові (уламки багатьох порід/мінералів)
За ступенем окатанності уламків Слабо обкатані різновиди Середньо обкатані Добре обкатані
За орієнтацією уламків Монодіректні (уламки орієнтовані довгими осями) Полідіректні (уламки різноорієнтовані)
За складом цементу Монокомпонентні (цемент представлений одним мінералом, або породою) Полікомпонентні (цемент представлений сумішшю — напр. глинисто-карбонатний)
За генезисом Морські прибережні (пляжні) руслові глибоководних каньйонів Континентальні Алювіальні Пролювіальні (фангломерати) Озерні
Також виділяють конгломерати базальні і внутрішньоформаційні.
Іноді конгломерати містять (звичайно в цементі) розсипні родовища золота, платини та інших корисних копалин. Приклад древніх конгломератів, які містять золото — руди Вітватерсранда.
Література
Геологический словарь / К. Н. Паффенгольц, М.: Недра, 1973, — С. 350.