Корисні копалини Росії

Загальна інформація На території Російської Федерації відкрито понад 20 тис. родовищ корисних копалин. У надрах РФ виявлені і розвідані численні родовища нафти, природного газу, кам'яного вугілля, руд чорних, кольорових, рідкісних і благородних металів, рідкісноземельних елементів, гірничохімічної нерудної технічної сировини, дорогоцінних і виробних каменів та мінеральних будівельних матеріалів. Однак реальна кількісна оцінка запасів корисних копалин (к. к.) Росії утруднена, оскільки різні джерела наводять різні дані, які в окремих випадках різняться в рази.

[Изв. Томск. политехн. университета. — 2001. — 304, № 1. 337–343; «Горный журнал», 1999–2003] — так оцінюють частку РФ у світових запасах: нафта — 10-12%, газ — 32%, вугілля — 11%, залізо — 25%, нікель — 33%; свинець — 10%, цинк — 15%, калійні солі — 31%. РФ займає провідне місце за розвіданими запасами нікелю, золота, срібла, платиноїдів, алмазів та деяких інш. к.к. Сукупні мінеральні запаси РФ оцінюються (2001) в 28000 млрд дол. США, з них на частку газу припадає 32,2%; вугілля та сланцю — 23,3%; нафти — 15,7%; нерудних корисних копалин — 14,7%. Дисконтна вартість мінеральної сировини в надрах Росії при оптимальному сценарії розвитку — 4214 млрд дол. (14,2% від світових), а при екстенсивному — 1253 млрд дол. (4,2%). Основну частку дисконтної вартості мінеральної сировини в надрах Російської Федерації складають природний газ і нафта, за ними з великим відривом кам'яне вугілля, сума будівельних матеріалів, алмази, нікель, залізняк і паладій. У світовому балансі дисконтованої вартості надр на першому місці знаходиться нафта, потім природний газ, кам'яне вугілля, сума будівельних матеріалів, золото, мідь і залізняк.

Подібні дані дає і Mining Annual Review 2002: 12% запасів нафти світу, 32% — газ, 11% — вугілля, 31% — калійних солей, 21% — кобальту, 25% — заліза, 15% — цинку і 10% — свинцю.

Разом з тим, більшість родовища корисних копалин РФ — низької якості, вміст корисних компонентів у них на 35-50% нижче середньосвітових, крім того, в ряді випадків вони важкодоступні (віддаленість, відсутність транспорту, важкі кліматичні умови тощо). В результаті, незважаючи на наявність значних розвіданих запасів, ступінь їх промислового освоєння (частка запасів у експлуатації) досить низька: для бокситів — 32,6%; нефелінових руд — 55,4%; міді — 49%; цинку — 16,6%; олова — 42%; молібдену — 31,5%; свинцю — 8,8%; титану — 1,3%; ртуті — 5,9%.

Окремі різновиди корисних копалин

Нафта і природний газ Див. також: Нафта і природний газ Росії.

За запасами нафти РФ займає 5-те, а газу — 1-ше місце у світі (1999). Сумарні прогнозні нафтові ресурси країни оцінюються в 62.7 млрд т. Велика частина цих ресурсів зосереджена в східних і північних районах країни, а також на шельфах арктичних і далекосхідних морів. На початку XXI ст. з 2152 відкритих в Росії нафтових родовищ в розробку залучено менше половини, а запаси родовищ, що експлуатуються вироблені в середньому на 45%. Однак початковий потенціал ресурсів нафти Росії реалізований приблизно на третину, а в східних районах і на російському шельфі — не більш ніж на 10%, так що можливе відкриття нових значних запасів рідких вуглеводнів, в тому числі в Західному Сибіру.

Поклади нафти і газу встановлені в осадових г.п. від венду до неогену, але найбільші ресурси вуглеводневої сировини зосереджені в палеозойському (девон, карбон, перм) і мезозойському (юра, крейда) відкладах. На тер. РФ виділяють такі нафтогазоносні провінції: Західно-Сибірську, Тимано-Печорську, Волго-Уральську, Прикаспійську, Північно-Кавказько-Мангишлацьку, Єнісейсько-Анабарську, Лено-Тунгуську, Лено-Вілюйську, Охотську та нафтогазоносні області: Балтійську, Анадирську, Сх.-Камчатську. Західно-Сибірська нафтогазоносна провінція приурочена до однойменної плити і охоплює Тюменську (Лянфорське родовище газу, Правдинське нафтове родовище), Томську, Новосибірську і Омську області, зах. околицю Красноярського краю. Пром. нафтогазоносність пов'язана з потужним чохлом мезозойсько-кайнозойських відкладів. Тут відкрито понад 300 родов. нафти і газу. Тимано-Печорська пров. розташована напівночі Європейської частини РФ. Нафтогазоносний майже весь розріз осадових г.п. (від ордовика до тріасу) але найбільше покладів і понад 90% запасів зосереджено в продуктивних горизонтах середньодевонсько-нижньофранського теригенного комплексу (Усинське, Возейське, Зах.-Тебукське та інші родов.). З карбон-нижньопермським комплексом порід пов'язані поклади Вуктильського, Лаявожського, Півд.-Шапкинського і ін. родовищ. Волго-Уральська пров. знаходиться на сході європейської частини РФ. бл. 40% від усіх нафт. ресурсів провінції тут зосереджено в девонських і понад 50% — в кам'яновугільних відкладах, а бл. 90% запасів газу пов'язано з пермськими г.п. Нафтові і газові родов. виявлені в Пермській, Кіровській, Ульяновській, Куйбишевській, Оренбурзькій, Саратовській і Волгоградській областях, Татарській, Башкирській і Удмуртській АР. Найбільші нафтові родавища: Ромашкінське, Арланське, Бавлінське, Муханівське, Ішимбайське та інші, а також Оренбурзьке газове родовище. На тер. РФ знаходиться півн.-західна частина Прикаспійської провінції, де осн. продуктивними горизонтами тут є палеозойські г.п., а підлегле значення мають пермсько-тріасові і юрські. Тут виділяється Астраханське газоконденсатне родовище. Нафтові родов. розвідані в пісковиках аптського ярусу в межах вала Карпінського і в прилеглих до нього зонах. Нафтогазоносність у Півн.-Кавказько-Мангишлацькій пров. (простягається вздовж Півн. Кавказу від Азовського до Каспійського моря) встановлена по всьому розрізу мезозойсько-кайнозойських осадових відкладів, але найбільше значення мають юрський, нижньо- і верхньокрейдовий, палеогеновий і неогеновий продуктивні комплекси. У межах цієї провінції розташовані найстаріші в країні Майкопський (Майкопське газоконденсатне родовище) і Грозненський (Ічкерія) нафтові промисли, а також родов. нафти і газу Краснодарського (Анастасієвсько-Троїцьке нафтогазове родовище) і Ставропольського країв, Дагестану і Калмикії. Єнісейсько-Анабарська провінція розташована на півночі Красноярського краю і Зах. Сахи (Якутії). Пром. скупчення газу встановлені в мезозойських г.п. Усть-Єнісейської западини. Лено-Тунгуська провінція охоплює півн. і центр. райони Красноярського краю, зах. і півн. райони Іркутської обл. і зах. частину Якутії (Сахи). Нафтогазоносність пов'язана з осадовими г.п. верх. протерозою (рифей-венд) і ниж. палеозою (кембрій). Перспективні також ордовицькі і силурійські відклади. Особливостями провінції є наявність трапового магматизму, що ускладнив формування нафтових і газових родовищ, та вічної мерзлоти, що утруднює їх розвідку і освоєння. Лено-Вілюйська провінція розташована в зах. частині Якутії. Продуктивними є теригенні пермські, тріасові і юрські г.п. Охотська нафтогазоносна провінція охоплює акваторію Охотського моря, Татарської затоки, о. Сахалін і зах. узбережжя п-ова Камчатка. Промислово нафтогазоносні г.п. неогену. На тер. РФ (в межах Калінінградської області) знаходиться півд. частина Балтійської нафтогазоносної області. Пром. нафтоносними є теригенні відклади середнього кембрію. Анадирська область розташована в південно-сх. частині Чукотського авт. округу. Тут найперспективніші відклади крейди, палеогену і неогену. Сх.-Камчатська нафтогазоносна область охоплює сх. частину п-ова Камчатка і прилеглі шельфи Берингова моря і Тихого о. Перспективними є палеогенові і неогенові відклади. Нафтоносна шельфова зона Арктики охоплює Берингове, Баренцеве (о. Колгуєв) і інші моря.

За оцінками British Petroleum на 2003 р у Росії запаси нафти 60 млрд бар., частка у світі — 6%, оцінений за рівнем споживання майбутній продуктивний період — 22 р. Запаси газу (трлн м³), частка у світі і роки видобутку, що залишилися: 48 (31%), 81 рік. Доведені запаси газу Росії розподіляються по економічних районах таким чином: на райони європейської частини країни припадає 4.9 трлн м³ (в тому числі на Поволзький — 5,9%, Уральський — 2,3%, Північний — 1,5%, Північно-Кавказький — 0,6%), Західного Сибіру — 36.8 трлн м³ (77.5%), Східного Сибіру — 1.0 трлн м³, Далекого Сходу — 1.1 трлн м³, шельфу — 3.7 трлн м³. Найбільшими газовими родовищами є Уренгойське і Ямбурзьке. На п-ові Ямал на 25 родовищах розвідано 10.4 трлн м³ запасів. У акваторії Баренцева моря запаси газу понад 3 трлн м³.

Вугілля