Abelisauridae — викопна родина тероподних динозаврів. Двоногі хижаки середніх і великих розмірів. Передні кінцівки редуковані, як у тиранозаврових, черепи короткі.

Найбільше різноманіття мали протягом крейдового періоду на південному суперконтиненті Гондвана. Їхні рештки знайдені на територіях Європи, континентальної Африки, Південної Америки, Індії та Мадагаскарі. Найдавніший відомий абелізавровий жив у ранній середній юрі, і декілька видів існували в маастрихті наприкінці мезозою.

В кінці крейдового періоду були найбільшими наземними хижаками у більшості світу: Південній Америці, Африці, Європі й Індії. У Північній Америці й Азії таку нішу займали тиранозаврові, а південно-східній Бразилії крокодилоподібні BaurusuchidaeMontefeltro, F. C., Lautenschlager, S., Godoy, P. L., Ferreira, G. S., & Butler, R. J. (2019). A unique predator in a unique ecosystem: modelling the apex predator from the Late Cretaceous crocodyliform-dominated fauna in Brazil. .

Опис

Як і більшість тероподів, абелізаврові були м'ясоїдними двоногими.

Розміром від 3,4 м і вагою 240 кг (екземпляр LPRP/USP L0020) до 8,9±0,3 м довжини (Pycnonemosaurus). Найбільші абелізаврові важили близько 2 тонн. Genusaurus був завдовжки 3,6 м, Carnotaurus — 7,8±0,3 м, Abelisaurus — 7,4±0,7 м, Ekrixinatosaurus — 7,4±0,8 м. Протягом еволюції, максимальна довжина абелізаврових поступово збільшувалась. Найбільших своїх розмірів досягли вже в середині крейдового періоду.

Як мінімум деякі види абелізаврових різних розмірів співіснували. Ймовірно, малі, середні та великі види займали різні екологічні ніші.

Серед збережених примітивних рис, порівняно з тиранозавровими: лускате покриття і відносно малий мозок.

Відбитки шкіри Carnotaurus єдині відомі серед не-тетанурів і найповніше збереглися серед усіх тероподів.

Передні лапи сильно зменшені — ліктьові кістки і променеві кістки практично не більші за зап'ястя. Дуже сильне зменшення передніх кінцівок було притаманне також тиранозавровим, але відрізняються анатомічно й функціонально (наприклад, інший простір можливих рухів). Гадані функції рук тиранозаврових не підходять абелізавровим, і можливо, що руки абелізаврових не мали жодної функції. На відміну від решти непташиних тероподів з редукованими руками, абелізаврові зберегли відносно розвинений скапулокоракоїд.

Відносно короткі й кремезні задні кінцівки вказують, що абелізаврові були повільніші за інших тероподів таких самих розмірів. Проте, якщо їхньою головною здобиччю були повільні завроподи, в них не було потреби бути швидкимиThomas R. Holtz Jr. 2012, розділ «Theropod Locomotion».

У деяких видів кістки тазу з порожнинами.

Як у всіх непташиних тероподів, під час онтогенезу росли циклічно, з періодами сповільненого або призупиненого росту. Ріст зупинявся у зрілому віці.

Череп Черепи сильні, високі й широкі. Зуби товсті. Можливо, високі черепи й міцна шия це пристосування для стилю полювання, наприклад, тривалого контакту з жертвою.

Передщелепна кістка має 4 зуби, верхньощелепна від 12 (Carnotaurus) до >20 (Rugops), нижньощелепна кістка від 12 (екземпляр з формації ) до 19 (Ekrixinatosaurus). Зуби мають доволі характерні риси, які дозволяють ідентифікувати їх приналежність до родини.

Хоча б частково, будова черепної коробки і її внутрішньої поверхні досліджені у Viavenator, Majungasaurus, Abelisaurus, Aucasaurus, Carnotaurus і Niebla.

Порівняно з Majungasaurus, клаптики (flocculi) у Viavenator та Aucasaurus помітно видовжені. Це дозволяє припустити, що південноамериканські абелізаврові мали швидші рухи голови та складнішу систему стабілізації погляду, ніж африканські. Можливо, у них були відмінності у полюванні.

Загальна будова внутрішнього вуха вивчених абелізаврових мало відрізняється від будови в інших тероподів середніх розмірів. Діапазон чутних частот, ймовірно, був вужчий, ніж у тиранозаврових.

Поширення Рештки знайдені на територіях Європи (Франція, Угорщина, Португалія, Іспанія, Румунія), Азії (Саудівська Аравія, Індія), Африки (Мадагаскар, Єгипет, Лівія, Марокко, Нігер) і Південної Америки (Аргентина, Бразилія, Колумбія).

Перші абелізаврові були невеликими хижаками порівняно зі спинозавровими і кархародонтозавровими сусідами. У пізній крейді родина вже була досить поширена у Гондвані (південний суперконтинент). У північній півкулі вони, ймовірно, були або обмежені лише Європою або були рідкісними.

Після вимирання згаданих двох груп тетанурів в кінці турону (пізня крейда, близько 90 млн років тому), абелізаврові стали найбільшими хижаками своїх ареалівThomas R. Holtz Jr. 2012, «With the extinction of those two tetanurine groups, however, abelisaurids seem to have come into their own.». Клада включає найбільших хижаків Південної Америки, Індії, Мадагаскару і Європи в пізній крейді.

Приблизно 100-90 млн років тому Гондвана розділилася на Африку, Південну Америку, Індо-Мадагаскар і Австрало-Антарктику, тож в пізній крейді існували кілька гілок абелізаврових: південноамериканські Furileusaura; Індо-Мадагаскарські Majungasaurus, Indosaurus і Rajasaurus; європейська гілка, яка включає Arcovenator; африканська гілка, яка включає Chenanisaurus.

За статистикою, рештки абелізаврових зустрічаються на віддалених від моря територіях частіше, ніж рештки кархародонтозаврових і, можливо, спинозаврових.

Філогенія Є сестринською групою для Noasauridae.

Кладограма абелізаврових згідно з авторами опису Viavenator 2016 року:

Історія вивчення Таксон запропонували Бонапарте і Новас (1985), щоб виокремити пізньокрейдового Abelisaurus. Список відомих абелізаврових швидко збільшувався, до групи включили: Carnotaurus (Бонапарте та інші, 1990), Xenotarsosaurus (Мартінез та інші, 1986), Indosaurus (пізня крейда Індії; von Huene and Matley, 1933; Chatterjee, 1978; Bonaparte and Novas, 1985; Bonaparte, 1991), Majungasaurus (кампанський ярус Мадагаскару; Lavocat, 1955; Bonaparte; 1991; Sampson et al., 1996).

+ Список родів Рід Рік віднесення до родини Країни, в яких знайдені рештки Стратиграфічний підрозділ Відомі на сьогодні рештки Примітки Abelisaurus 1985 Аргентина ранній маастрихт майже повний череп Bonaparte, J. F. and F. E. Novas. 1985. Abelisaurus comahuensis, n.g., n.sp., Carnosauria del Crétacico Tardio de Patagonia. Ameghiniana 21:259-265. Translation by Matthew Carrano, SUNY at Stony Brook, 1998. Carnotaurus 1985 Аргентина кампан—маастрихт майже повний скелет Xenotarsosaurus 1986 Аргентина сеноман неповна задня кінцівка, кілька хребців J. F. Bonaparte. 1991. The Gondwanian theropod families Abelisauridae and Noasauridae. Historical Biology 5(1):1-2 Indosaurus 1986. У 1985 було припущення про близьку спорідненість із абелізавром Індія маастрихт кістка черепа Indosuchus 1991. У 1985 було припущення про близьку спорідненість із абелізавром Індія маастрихт частина черепа S. Chatterjee, 1978, «Indosuchus and Indosaurus, Cretaceous carnosaurs from India», Journal of Paleontology 52(3): 570—580 Tarascosaurus 1991 Majungasaurus 1996. У 1985 було припущення про приналежність до абелізаврових. Мадагаскар кампан багато фрагментарних особин різної зрілості, які в сукупності дають неповний скелет, майже повний череп Aucasaurus 2002 Аргентина кампан майже повний скелет став другим після Carnotaurus (1985) абелізавровим зі збереженими передніми кінцівками, а також вперше надав рештки нижньої частини ніг Pycnonemosaurus 2002 Бразилія турон-сантон, 93.9 — 83.6 млн років тому Ilokelesia 2003paleobiodb.org посилаючись на RAUHUT, O.W.M. 2003. The Interrelationships and Evolution of Basal Theropod Dinosaurs. Special Papers in Palaeontology, 69, 1-213. Аргентина альб-сеноман фрагментарний скелет Rodolfo A. Coria, Leonardo Salgado. A Basal Abelisauria Novas, 1992 (Theropoda-Ceratosauria) from the Cretaceous of Patagonia, Argentina. (December 1998.) Lisbon. Gaia Nº 15. Pp. 89–102 Rajasaurus 2003 Індія маастрихт неповний скелет; нині втрачені фрагменти Lametasaurus (Matley, 1923), можливо, насправді належали Rajasaurus Wilson, J.A., Sereno, P.C., Srivastava, S., Bhatt, D.K., Khosla, A. and Sahni, A. (2003). «A new abelisaurid (Dinosauria, Theropoda) from the Lameta Formation (Cretaceous, Maastrichtian) of India.» (PDF) Contributions from the Museum of Paleontology University of Michigan, 31(1): 1-42. Rugops 2004 Нігер сеноман можливо, не входить в родину Ekrixinatosaurus 2004 Аргентина альб-сеноман фрагментарний скелет Vitakridrinda 2006 Quilmesaurus 2007 Аргентина кампан-маастрихт Skorpiovenator 2008 Аргентина пізній сеноман—ранній турон майже повний скелет Kryptops 2008 Нігер апт–альб, 112 млн років тому кілька фрагментарних скелетів можливо, не входить в родину Rahiolisaurus 2010 Індія маастрихт багато фрагментарних скелетів, що належать особинам різної зрілості Novas, Fernando E., Chatterjee, Sankar, Rudra, Dhiraj K., Datta, P.M. (2010). «Rahiolisaurus gujaratensis, n. gen. n. sp., A New Abelisaurid Theropod from the Late Cretaceous of India» in: Saswati Bandyopadhyay (ed.): New Aspects of Mesozoic Biodiversity. Springer Berlin / Heidelberg. pp. 45–62. . ISBN 978-3-642-10310-0. Eoabelisaurus 2012 Аргентина середня юра, близько 163 млн р. т. майже повний скелет Arcovenator 2014 Франція пізній кампан голотип: частини черепа, зуби, хребці, гомілкові кістки; паратип: зуби і хребці пролив світло на те, як абелізаврові розповсюждувалися протягом свого існування Dahalokely 2016. З часу опису в 2013 розглядався, як ноазавровий. Мадагаскар турон, бл. 90 млн років тому неповний осьовий скелет Viavenator 2016 Аргентина сантон фрагментарний скелет Genusaurus 2016 Chenanisaurus 2017 Марокко пізній маастрихт нижньощелепна кістка перший відомий абелізавровий з пізньої крейди Африки Genyodectes 2017 можливо, не входить в родину Thanos 2018 Tralkasaurus 2019 Аргентина середній сеноман - ранній турон, бл. 97-93 млн р. т. верхньощелепна кістка, хребці, фрагменти тазу відносно малий за розмірами Spectrovenator 2020 Бразилія пізній баремський вік - ранній аптський вік майже повний скелет перший ранньокрейдовий абелізавровий відомий за повним черепом Niebla 2020 Аргентина маастрихтський вік фрагментарний скелет Llukalkan 2021 Аргентина сантон неповний череп Kurupi 2021 Бразилія маастрихтський вік три хвостові хребці і частковий тазовий пояс Elemgasem 2022 Аргентина пізній турон — ранній коньяк фрагментарний скелет

Посилання Abelisauridae на The Theropod Database

Примітки