Дельфін де Віган (, ) — французька письменниця, лауреатка Премії Ренодо ліцеїстів, Премії «Франс Телевізьйон» та Премії «Ротарі Ентернасьйональ».
Життєпис Перші чотири романи де Віган писала ночами, а вдень працювала в Альфорвілі у центрі дослідження громадської думки. Її дебютний роман «Дні голоду» (, 2001) було видано під псевдонімом «Лу Дельвіг» у видавництві «Grasset», після цього вона публіковала романи під своїм ім'ям.
Вона стала відомою після публікації роману про дівчину-підлітка та безпритульну «Но та я» (, 2007), за який її було нагороджено Премією книготорговців, Премією Ротарі Ентернасьйональ та, у 2009 році, Премією Книгарень. «Но та я» було перекладено 20 мовами, а у 2010 році екранізовано режисеркою Забу Брайтман.
За «Підземні години» () Дельфін де Віган у 2009 році було нагороджено Премією за найкращий роман про підприємство, а у 2010 році — Премією читачів Корсики. У 2012 році його було опубліковано українською — у перекладі Міли Іванцової у видавництві «Нора-Друк».
У 2011 році вийшов роман «Ніщо не заперечить ночі» (), за який письменниця отримала кілька престижних премій — Премію Ренодо ліцеїстів, Премію «Франс Телевізьйон», Премію «Ротарі Ентернасьйональ» та Премію за найкращий роман мережі книгарень «Fnac». У 2012 році де Віган отримала а цей роман Гран-прі читачок журналу «Elle». У «Ніщо не заперечить ночі» авторка розповідає історію своєї матері Люсіль, яка наклала на себе руки. Критики назвали його найкращим романом де Віган.
У 2015 році було опубліковано роман де Віган «На реальних подіях» (), який було відзначено Премією Ренодо та Гонкурівською премією ліцеїстів. У липні 2016 року на Каннському фестивалі було оголошено, що роман буде екранізовано. Режисером фільму буде Роман Полянський, сценаристом — Олів'є Ассаяс. «На реальних подіях» було перекладено 20 мовами, у Франції роман став бестселером.
Дельфін де Віган одружена з літературним критиком Франсуа Бюснелем, у них двоє дітей.
Бібліографія
Романи Jours sans faim / Дні без голоду, Grasset, 2001 (під псевдонімом Лу Дельвіг) Les Jolis Garçons, Jean-Claude Lattès, 2005 Un soir de décembre, Jean-Claude Lattès, 2005 No et moi / Но та я, Jean-Claude Lattès, 2007 Sous le manteau, Flammarion, 2008 Les Heures souterraines / Підземні години, Jean-Claude Lattès, 2009 (Нора-Друк, 2012) Rien ne s'oppose à la nuit / Ніщо не заперечить ночі, Jean-Claude Lattès, 2011 D'après une histoire vraie / На реальних подіях, Jean-Claude Lattes, 2015
Сценарії Будь моїм сином (2011) (з Жілем Леграном, Нільсом Ареструпом та Лораном Дойчем)
Громадська позиція У 2017 підписала петицію до президента Росії з вимогою звільнити українського режисера Олега СенцоваIl faut libérer d'urgence Oleg Sentsov, en grève de la faim depuis plus de 45 jours // Change.org
Українські переклади
Примітки