Гмелініт — назва серії мінералів групи цеолітів, що складається з кінцевих членів, визнаних Міжнародною мінералогічною асоціацією (IMA) як гмелініт-Ca, гмелініт-K та гмелініт-Na, водних алюмосилікатів натрію та кальцію каркасної будови.
Етимологія та історія Гмелініт було названо в 1825 році на честь Крістіана Ґмеліна (1792–1860), професора хімії і мінеролога з Тюбінґена, Німеччина, а в 1997 назву поширили на групу мінералівDeer, Howie and Zussman (2004) Rock-Forming Minerals Volume 4B:690-696.
Варіанти назви в літературі: ґмелініт.
Загальний опис Всі кінцеві члени підгрупи кристалізуються в гексагональній кристалічній системі з таким хімічним складом:
Гмелініт-Na: Na4[Al4Si8O24]·11H2O (емпірична формула: (Na7,61Ca0,03K0,16)[Al7,41Si16,49O48]·21,51H2O) Гмелініт-Ca: Ca2[Al4Si8O24]·11H2O (емпірична формула: (Ca2,06Sr1,35Na0,78K0,11) [Al7,82Si16,21O48]·23,23H2O) Гмелініт-K: K4[Al4Si8O24]·11H2O (емпірична формула: (K2,72Ca1,67Sr0,39Na0,22Mg0,13)[Al7,79Si16,32O48]·23,52H2O) Твердість 4,5. Густина 2,1. Блиск скляний. Безбарвний, жовтуватий, зеленуватий або світло-червоний, іноді криваво-червоний. Кристали ромбоедричні, біпірамідальні, призматичні або таблитчасті. Зустрічається головним чином у мигдалинах базальтів в асоціації з шабазитом, анальцимом, левіном, філіпситом, арагонітом та кальцитом. Основні знахідки: на плато Антрим (Півн. Ірландія), в шт. Нью-Джерсі в США, в районі мису Бломідон (Канада), Берґен-Гілл (США).
Див. також Список мінералів
Примітки
Література Ґмелініт //
Посилання Mineral galleries Mindat