Пауль Бадура-Скода (Бадура-Шкода, ; 6 жовтня 1927, Відень — 25 вересня 2019, Відень) — австрійський піаніст.
Закінчив Віденську консерваторію, потім займався в Едвіна Фішера. У 1947 р. виграв конкурс виконавців у Зальцбурзі, у 1949 р. був помічений Вільгельмом Фуртвенглером і Гербертом Караяном, після чого вже не припиняв активної концертної діяльності.
Головним надбанням Бадури-Скоди є моцартівський репертуар. Серед історичних записів з його участю — сонати Моцарта для фортепіано в дуеті з Давидом Ойстрахом. Інший відомий дует Бадуры-Скоди — з піаністом Йоргом Демусом; плодом цієї співдружності стала, крім низки записів, написана спільно книга про інтерпретацію фортепіанних сонат Бетховена (; 1970). Спільно з дружиною Евою Бадура-Скода написав також книгу «Інтерпретація Моцарта» (; 1957).
2007 рік — рік свого 80-річчя — Бадура-Скода здійснив світове турне.
Помер 25 вересня 2019 у Відні у віці 91 року.
Нагороди Австрійський почесний знак «За науку і мистецтво» 1-го класу (1976) Кавалер ордена Почесного легіону (1993) командор ордена Мистецтв і літератури (1997) золотий почесний знак «За заслуги» перед містом Відень (2007) Командорський хрест II ступеня Почесного знаку «За заслуги перед Австрійською Республікою» (2007)
Примітки
Посилання Персональний сайт.