Журавець боло́тяний, або гера́нь боло́тнаОпределитель высших растений Украины / Доброчаєва Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. — К.: Наукова думка, 1987. — С. 221. (Geranium palustre) — багаторічна рослина родини геранієвих. Належить до типових представників лучної флори. Поширена майже по всій Європі за винятком її північної частини. В Україні використовується як лікарська рослина у народній медицині.
Народні назви Для різних регіонів наводяться народні назви: авдо́тник, вовчу́га, волосник, грабельник, гребениця, декохт, журавельник, коса́рики, косарці, ма́точник, підгру́дник, прибій, синецві́т, стоколі́нець, тременталь.
Ботанічний опис Багаторічна трав'яниста рослина з лежачим або висхідним стеблом. Прикореневе листя завширшки 5-12 см на волосистих черешках до 20 см завдовжки, нечисленне і рано зникає, волосисте з обох поверхонь, розділене на 7 часткою. Стебло до 30-70 см заввишки, волосисте, з довгими міжвузлями, потовщене у вузлах, розгалужене. Стеблові листки три- п'яти-, нижні іноді семироздільні, пальчасті, нижні з меншими, а горішні — з більшими зубчиками по краю листкової пластинки, майже сидячі. Прилистки яйцеподібно-ланцетної форми, темно-червоно-брунатні.
Квітки великі, до 3 см завширшки. Чашечка 5-7-роздільна, щетиниста, чашолистки вдвічі менші за пелюстки. Пелюстки віночка пурпурові, оберненояйцеподібної форми, цільні, з клиноподібною основою, близько 1,5 см завдовжки. Тичинки рівні за довжиною чашолисткам, розширюються до основи.
Плід волосистий, краплеподібної форми. Насіння еліптичне, сплощене, зі сітчастою темно-брунатною поверхнею, 2,4—2,7×1,5—1,7 мм.
Кількість хромосом 2n = 28.
Ареал Журавець болотяний родом з Центральної, Південної і Східної Європи. Росте в вологих місцях на рівнинах і серед пагорбів, на болотах, у вербняках.
Таксономічні синоніми
Посилання
Примітки