Веста́рд (; ? — після 1229 року) — земгальський князь (maior natu de Semigallia, Semigallorum princeps, konic). Правитель Терветського замку і всієї Семигалії. Згадується в «Хроніці Лівонії». Імена сучасною латиською — Вієстардс (), Вієстур ().
Походження імені Ім'я Вієстартс балтського походження, перша частина якого перекладається як «гість» (, ), а друга — «говорити» ().
Біографія 1205 року уклав союз із Ризьким єпископством проти литовців. Спільно з німецьким військом єпископа Альберта фон Буксгевдена й Орденом мечоносців розбив 2-тисячне литовське військо Свелгата у битві при Роденпойсі.
У 1206 році Вестард допомагав німцям поневолити гауйських лівів. У 1208 році з хрестоносцями зробив невдалий військовий похід проти Литви.
1219 року Вестард намагався змусити земгалів Межотне, столиці східної Земгале Упмале, відмовитися від ним прийнятої католицької віри і знищив частину хрестоносців, які прямували на замок. Однак в 1220 році німці відвоювали Межотне, і східна Земгале вийшла з-під контролю Вестарда.
У 1225 році Вестард дозволив папському легату Вільгельму з Модени проповідувати в Земгале християнство, але сам хреститися відмовився.«Правильна історія» і історична правда
Через прикордонні суперечки 1228 року під проводом Вестарда земгали і курші знищили добре укріплений Дюнамюндський монастир. У відповідь хрестоносці зробили невдалий похід на Семигалію.
1229 року Вестард відповів вторгненням на володіння мечоносців в правому березі Даугави. На зворотному шляху земгали були захоплені зненацька і в нічному бою втратили близько 500 вояків. Вестард в дуелі з Айзкраукльским комтуром Маквартом з булавою вибив лицареві зуби і вирвався з оточення. Це останній бій, в якому згадано ім'я Вестарда.
Пам'ять На честь Вієстура названий орден Вієстура, вулиця і кілька морських суден.
Примітки
Джерела Latvijas padomju enciklopēdija. 101 sējums, 426.lpp Biļķins, V. Viestarts kā zemgaliešu valstsvīrs. New York, [1953.] Biļķins, V. Zemgaliešu cīņas ar bīskapiem un ordeni. Rīga, … Biļķins, V. Zemgaliešu brīvības cīņas. Lincoln, 1960. Biļķins, V. Zemgaliešu brīvības cīņas. Minneapolis: Sēļzemnieka apgāds, 1973. 256 lpp. Ērglis, R. Zemgales neatkarības vēsture. Rīga: Grāmatrūpnieks, 1936. [Rozītis, K.] Zemgaliešu simtgadu cīņas parpatstāvību. Rīga, 1915. Indriķa hronika. Tulk.: Feldhūns, Ā.; Priekšv. Un koment. Mugurēvičs, Ē. Zinātne, Rīga, 1993. Viestards sadarbībā ar krustnešiem — IX:2, IX:3, X:10, XII:2; Viestards karadarbībā pret krustnešiem — XXIII:4, XXIII:8; Viestards sarunās ap pāvesta legātu — XXIX:4. Atskaņu hronika. Tulk.: Bisenieks, V.; Priekšv. Mugurēvičs Ē; koment. Mugurēvičs, Ē., Kļaviņš K. Zinātne, Rīga, 1998. Viestards karadarbībā ar krustnešiem 1694. — 1798.rindas. Andris Zeļenkovs Viestards (12./13.gs.) HISTORIA.LV, Rīga, 2001