Мулудія Клуб де Алжир або просто «МК Алжир» () — професіональний алжирський футбольний клуб з міста Алжир, який виступає в Алжирській Професіональній Лізі 1, найвищому дивізіоні національного чемпіонату.
Історія
1921—1935: Перші кроки
У 1921 році група юнаків з околиць Казби та Баб-ель-Уеду об'єдналися, щоб створити перший мусульманський футбольний клуб у колоніальному Алжирі. Лідером цієї групи був Хамуд Ауф, який також виконував роль посередника між цими двома групами. 7 серпня 1921 року в гостьовому залі кафе «Бенашер» офіційно засновано клуб. Оскільки дата заснування клубу збіглася з мусульманським святом Мавлід, вирішено дати клубу назву Мулудія Клуб де Алжир. Як клубні кольори обрано зелений, символ ісламу, та червоний, символ любові до арабської нації.
1936—1956: виступи клубу серед еліти алжирського футболу
1936—1939: Перші виступи У своєму першому сезоні в вищому дивізіоні алжирського футболу МК Алжир посів високе 4-те місце. Наступного (1937/38) сезону клуб знову посів 4-те місце. А в сезоні 1938/39 років «декани» посіли 7-ме місце. Цього сезону клуб також взяв участь в Північноафриканському кубку, в якому в першому раунді здолав «Гала Спорт де Орлеансвілль» з рахунком 3:0, але в другому раунді турніру поступився «АС Сен-Юджен».
1939—1956: завоювання титулів
Сезон 1939/40 років розпочався з затримкою через початок Другої світової війни. У цьому сезоні, через воєнні дії, вирішено провести чемпіонат у два етапи. Під час першого етапу команди-учасниці розподілили на 3 групи (A, B, C), по завершенні першого етапу переможці 3-ох груп виходили до другого етапу, в якому розігрувалися призові місця. МК Алжир потрапив до Групи C, в якій його суперниками були ФК «Бліда», ОХД, УСМ Бліда, АС Буфарік, РАСА та ОМ Руссо. Команда завершувала чемпіонат в лідерах та боролася за перемогу в групі з галлійським РУА. «Мулудія» легко перемогла РУА з рахунком 3:0 перед поїздкою до Галлії. Завдяки цій довгоочікуваній перемозі команда стала переможцем групового етапу, але завершила чемпіонат на другому місці, поступившись лише одним очком переможцю чемпіонату, «АС Сен-Юджен». Така ситуація повторювалася кожного наступного чемпіонату аж до сезону 1944/45 років, протягом цього часу «АС Сен-Юджен» постійно ставав переможцем національного чемпіонату. Пізніше команда ставала переможцем чемпіонату, але титул розділявся. Після цього тріумфу команда 6 разів ставала віце-чемпіоном. Клуб брав участь в розіграші провінційного кубку, який мав назву Кубок Форконі. Він двічі ставав переможцем цього турніру, в 1948 році в серії післяматчевих пенальті переграв «АС Сен-Юджен» (5:3), а вдруге в 1951 році знову над тим же суперником (3:2). До речі в 1951 році на стадії 1/8 фіналу кубку «Мулудія» переміг «Кабілію» з рахунком 7:0. Втретє до фіналу кубка МК Алжир вийшов у 1952 році, 15 червня 1952 року команда поступилася ФК «Бліді» з рахунком 1:3.
1956: інцидент 11 березня та припинення виступів
Різанина в Сетифі та Гельмі 8 травня 1945 року підштовхнула алжирських гравців, які виступали в французьких клубах, перейти до мусульманських клубів. Два гравці, які виступали у футболці АС Сен-Еужена, Ібрір та Мауш перейшли до МК Алжир. Команди вирішили боротися з європейцями, які саботують боротьбу мусульман. Після тривалої боротьби мусульмани домоглися свого. Зрештою всі мусульманські клуби були сформовані виключно з мусульманських гравців. 11 березня 1956 року «Мулудія» вирішила припинити участь у будь-яких спортивних змаганнях, після сутичок напередодні, під час та після завершення матчу проти АС Сен-Еужен, які відбулися на однойменному стадіоні (зараз — «Омар Хаммаді»). Той матч завершився кривавим побоїщем за участю фанатів обох клубів. Втручання поліції зіпсувало святкування уболівальників «Мулудії» й воно перетворилося на справжній бунт, який розпочався в густонаселеному районі Нельсон та Баб-ель-Уед. У свою чергу колоніальна влада висловила співчуття з приводу загибелі кількох людей, в тому числі й уболівальників Мулудії. Проте після цього навколо стадіону були розбиті та розграбовані автомобілі та навколишні магазини, після чого почалися масові побиття вболівальників МК Алжир, деяких з них було ув'язнено, частину з заарештованих у в'язниці були побиті та піддані тортурам. Після цих подій керівництво МКА почали вимагати зміни формату змагання або погрожували припиненням виступів у чемпіонаті, що зрештою й відбулося 13 березня 1956 року, незважаючи на заклик щодо порозуміння між фанами клубів та тодішньою колоніальною владою. Рішення мало незворотній характер і призвело до руху солідарності з клубом інших мусульманських клубів. Зрештою МКА та УСМ Бліда втілили в життя свої погрози та припинили виступи в національних змаганнях. Інші клуби також приєдналися до цього бойкоту, в тому числі НА Хуссейн Дей, РК Куба, УСМ Ель-Харраш, УСМ Маренго, Відад (Белькур), ЕСМ Алжир, УСМ Алжир та ОМ Сен-Еужен.
1962—1964: Відновлення виступів та кваліфікаційні матчі для участі в першому чемпіонату
Після здобуття Алжиром незалежності, МК Алжир 7 жовтня 1962 року стартував у першому футбольному чемпіонаті незалежного Алжиру. До «Мулудії» приєдналися два гравця ФВА, Абдуррахман Бубекур та Амокран Валікен, проте команду залишили Беста Алі, Ферхані та Буркірі (загинули в боях). Футбольні змагання в Алжирі відновилися й у вищому дивізіоні, який складали п'ять груп по 10 команд-учасниць в кожній. МК Алжир потрапив до першої групи, в якій став переможцем, та вийшов до фінальної частини чемпіонату, в якому зустрівся зі своїм географічним сусідом, УСМ Алжиром, і поступився йому з рахунком 0:3. У наступному сезоні 1963/64 років, клуб посів п'яте місце в групі, в той час як переможцем цієї групи став НА Хуссейн Дей.
1964—1965: дискваліфікація міністром МКА Цього сезону МК Алжир став найкращою командою як в плані тактики, так і в плані техніки. В разі перемоги над МК Оран в передостанньому турі національного чемпіонату «декани» могли очолити турнірну таблицю національного чемпіонату. Проте Оран впевнено зіграв проти лідера. Матч був видовищним та жорстким, по його завершенню вінгер оранців Буджеллаль потрапив до лікарні після зіткнення із захисником алжирців Джазулі. Рахунок після першого тайму залишився 0:0. Після перерви МК Оран усіх здивував, відкривши рахунок у матчі, Бельаббес виконав «сухий лист», а Зерга втратив пильність. МК Алжир відігрався на 57-ій хвилині матчу завдяки голу Ауаджа Зубіра. Після цього обидві команди стали грати жорсткіше. Проте Ауадж вдруге скористався помилкою голкіпера оранців Ларбі, встановив остаточний рахунок в матчі, 2:1, після цієї перемоги МК Алжир вийшов на перше місце в турнірній таблиці. Після фінального свистка на полі розпочалася велика кількість сутичок за участі фанів та гравців обох команд. Наслідками масового побоїща стали поранені гравці та вболівальники обох команд, яких довелося відправити в лікарню.
Після цього інциденту МК Алжир був занесений до чорного списку та отримав найсуворіше покарання — переведення до нижчого дивізіону. Тодішній міністр у справах молоді та спорту Садек Батель наклав довічну дискваліфікацію для чотирьох гравців Зерга, Метрах (обидва — гравці збірної), Мааруфа та Сеннана. Крім цього, серйозних травм зазнали два нападники національної збірної Лемуї та Бурас. Двоматчеве вилучення отримав травмований гравець «Орану» Буджеллаль. Столична команда була переведена на 14-те місце, і рішенням міністерства переведена до нижчого дивізіону, і, таким чином, сезон для клубу завершився дуже невдало.
1965—1970: Важкий старт і повернення
У своєму першому (1965/66) сезоні в регіональному дивізіоні МК Алжир посів перше місце та кваліфікувався для участі в другому дивізіоні національного чемпіонату. Вдало команда стартувала як в чемпіонаті, так і в кубку Алжиру. Прибуття Алі Бенфеддаха дозволило старому алжирському клубу здійснити певні перетворення. Він починає залучати до команду молодь, яка демонструвала непогані результати (це були так молоді таланти як Бетруні, Шуши, Малуфі, Беркані, Кауа, Гуедіура, Мусса, …), зрештою Бенфеддах йде, але його замінює зірковий гравець команди 1950-х років Хахад. Він продовжує розвивати клуб в напрямку, який заклав Алі Бенфеддах, а також запрошує досвідчених футболістів Тахіра Хасена, Шейха…, до того ж все більше ігрового часу Хахад продовжує довіряти клубній молоді. Результат не змусив себе довго чекати: вхід до національного дивізіону за підсумками сезону 1967/68 років. Вперше за останні три роки команда повернулася до вищого дивізіону. Повернення вже оновленого МК Алжир до вищого дивізіону було вдалим, команда посіла 4-те місце, набравши 46 очок. Пізніше Мулудія покращила свої результати. У своєму другому сезоні, після повернення до елітного дивізіону національного чемпіонату, «зелено-червоні» вже належали до грандів чемпіонату. За підсумками сезону 1969/70 років клуб став віце-чемпіоном, МК Алжир того сезону зазнав лише 3 поразки (з 22 матчів) та поступився лише КРБ.
1970—1980: Золота доба
Період після здобуття Алжиром незалежності був багатим для клубу на титули та трофеї. У неділю, 13 червня 1971 року, Мулудія здобув свій перший в історії титул у постколоніальний період. Алжирський клуб під керівництвом Алі Бенфадаха виграв свій перший національний кубок проти УСМ Алжир. Варто відзначити, що це була вже третя участь команди у фіналі головного футбольного кубка країни. Саме того року МК Алжир святкував своє 50-річчя (1921—1971) й відзначив його перемогою над своїм принциповим червоно-чорним суперником на місцевому муніципальному стадіоні. Цей успіх дозволив «Мулудії» вперше в своїй історії взяти участь у Кубку володарів кубків країн Магрибу, матчі якого відбувалися в Алжирі на найбільшому стадіоні країни, Муніципальному. Спочатку на цьому турнірі МКА мав зіграти з туніською командою «Есперанс», яку алжирці перемогли з рахунком 3:0, після чого у фіналі турніру переграли іншу команду з Тунісу, Клуб Африкен.
У наступному сезоні (1971/72 років) виграв свій перший в історії титул переможця чемпіонату Алжиру. Свій наступний трофей, кубок Алжиру, команда здобуває в 1973 році, потім, в 1974 році, виграє Кубок володарів кубків країн Магрибу, а в сезоні 1974/75 років, завдяки своїм географічним сусідам, РК Куба, стає переможцем національного чемпіонату.
1976 рік для клубу також був дуже успішним: спочатку команда поступилася у фіналі Кубка володарів кубків країн Магрибу, але потім виграла престижний Кубок африканських чемпіонів, після чого виграла національний чемпіонат та кубок. Таким чином МК Алжир виграв свій 3-й кубок Алжиру, перемігши у фіналі свого тезку, МО Константіна, після цього оформив «золотий дубль» перемогою над ЖС Кабілія на стадіоні «Укіл Рамдан» в місті Тізі-Узу з рахунком 3:2; досягти такого успіху команді вдалося частково за рахунок таких знакових атакувальних гравців того часу, як Алі Беншейх, Омар Бетруні, Зубір Баши, Бусрі, Бахта та Беллему. У Кубку африканських чемпіонів команда демонструвала прекрасну гру, усунувши від боротьби фаворитів та постійних учасників турніру, таких як єгипетський Аль-Аглі в 1/4 фіналу, або нігерійський Енугу Рейнджерс у півфіналі, й таким чином вийшли до фіналу, в якому мали зустрітися з «Хафією» (Конакрі). Перший матч у Конакрі, який відбувся 5 грудня 1976 року, завершився для алжирського клубу розгромною поразкою (0:3), цей результат поставив під сумнів можливість виграти найпрестижніший клубний африканський турнір. Але 18 грудня 1976 року у матчі-відповіді МКА виграє з таким же рахунком, 3:0, і уже в серії післяматчевих пенальті з рахунком 4:1 МК Алжир стає переможцем та володарем 12-го Кубку африканських чемпіонів.
Після цього історичного успіху команда ще двічі ставала переможцем чемпіонату Алжиру, в 1978 та 1979 роках.
1980—1990: Провальне десятиліття