Трудова книжка колгоспника — документ про трудову діяльність членів колгоспів у СРСР. Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310 «Про трудові книжки колгоспників», трудова книжка колгоспника була основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників було запроваджено з 1 січня 1977 року.

Історія

У радянській системі колгоспи мали особливий статус. Їхні члени були пов'язані з колективним господарством не лише трудовими відносинами, а й членством у колгоспі. Тому документування трудової діяльності колгоспників мало свої особливості.

До запровадження єдиного порядку трудова діяльність членів колгоспів обліковувалася в документах самого господарства. Важливе місце в системі обліку посідала фіксація трудової участі колгоспника.

21 квітня 1975 року Рада Міністрів СРСР ухвалила постанову № 310 «Про трудові книжки колгоспників». Нею було встановлено єдиний порядок видачі та ведення трудових книжок членів колгоспів.

Новий порядок було введено в дію з 1 січня 1977 року.

Кому видавали трудові книжки

Трудові книжки мали вестися на членів колгоспів. У документі фіксувалися відомості, пов'язані з членством людини в колгоспі та її трудовою діяльністю.

Трудова книжка колгоспника відрізнялася від звичайної трудової книжки тим, що поряд із відомостями про роботу відображала також статус особи як члена колективного господарства.

Вручення трудової книжки

Відповідно до встановленого порядку трудові книжки колгоспників могли вручатися в урочистій обстановці — на загальних зборах колгоспників або зборах виробничих підрозділів колгоспу.

Таким чином, вручення документа мало не лише практичне, а й символічне значення в системі колгоспного життя.

Відомості, які вносили до трудової книжки

До трудової книжки колгоспника вносилися відомості про самого колгоспника, його членство в колгоспі, роботу та трудову участь у громадському господарстві.

Зокрема, документ міг містити відомості про:

прізвище, ім'я та по батькові; дату народження; освіту; професію або спеціальність; прийняття до членів колгоспу; припинення членства в колгоспі; виконувану роботу; трудову участь у громадському господарстві; виконання встановленого мінімуму трудової участі; нагородження та заохочення; відкриття та раціоналізаторські пропозиції, на які було видано дипломи, а також винагороди, виплачені у зв'язку з ними.

Облік трудової участі

Однією з особливостей трудової книжки колгоспника був облік трудової участі в громадському господарстві.

У документі фіксувалися відомості про встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі та його виконання.

Це відображало специфіку організації праці в колгоспах, де важливе значення мав не лише факт виконання певної роботи, а й участь члена колгоспу в діяльності колективного господарства.

Відмінність від звичайної трудової книжки

Особливість трудової книжки колгоспника полягала в її зв'язку з членством у колгоспі.

Для працівника державного підприємства або установи основним предметом обліку були трудові відносини та робота. У трудовій книжці колгоспника поряд із трудовою діяльністю фіксувалися прийняття до колгоспу, припинення членства та трудова участь у громадському господарстві.

Таким чином, документ поєднував функції обліку трудової діяльності та документування членства в колективному господарстві.

Значення документа

Запровадження трудових книжок колгоспників стало частиною уніфікації документального обліку праці в радянському сільському господарстві.

Документ систематизував відомості про людину, її членство в колгоспі, виконувану роботу та трудову участь у діяльності господарства.

Сьогодні трудові книжки колгоспників та інші документи колгоспів можуть становити історичний інтерес, а в окремих випадках використовуватися як документи, пов'язані з підтвердженням трудової діяльності.

Примітки

Див. також

Колгосп Трудодень Трудова книжка Радгосп

Джерела

Зовнішні посилання

Від трудоднів до трудової книжки: як у СРСР обліковували працю колгоспників