Костянти́нівський повіт (, ) — історична адміністративно-територіальна одиниця Седлецької (1867—1812) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Української Держави (1918) і Люблінського воєводства (1919—1932) Другої Речі Посполитої. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — селище Янів Підляський.
Волості
У 1911 р. повіт поділявся на 16 волостей: Богукали з адміністративним центром у с. Богукали, Витулин — с. Витулин, Вільшанка — с. Вільшанка, Головчиці — с. Горошки, Гушлів — с. Гушлів, Заканалля — с. Заканалля, Корниця — с. Корниця, Лосиці — с. Лосиці, Лисів — с. Лисів, Павлів — с. Павлів, Пересмики — с. Пересмики, Рокитно — с. Рокитно, Свори — с. Свори, Хлібчин — с. Сарнаки, Чухліби — с. Свинярів, Янів — с. Янів.
Ухвалою Другою Думою від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912), населена українцями більша частина Костянтинівського повіту, передана з Седлецької губернії до новоутвореної Холмської: містечко Янів Підляський і волості Богукали, Витулин, Вільшанка, Головчиці, Гушлів, Заканалля, Корниця, Лосиці, Павлів, Рокитно, Свори і Чухліби (не ввійшли тільки волості Лисів, Пересмики і Хлібчин).
Розташування Повіт розташовувався на сході Сідлецької губернії. Межував на півдні з Радинським і Більським повітом, на заході — з Сідлецьким, на півночі — з Соколівським повітом, а на сході — з Берестейським і Більським повітами Гродненської губернії. Площа повіту становила 1263,0 версти.
Населення За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживав 26 541 українськомовний греко-католик.
У 1879 р. в повіті проживало 53 590 особи, з них: 29 912 українців (55,8 %), 16 951 поляк (31,6 %), 6 057 євреїв (11,3 %), 83 росіянина і 587 чужоземців.
За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 61 333 осіб (30 178 чоловіків і 31 155 жінок). Найбільше поселення — посад Янів (3861 особа). Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року: Мова Осіб Відсоток польська 32 776 53,44 % українська 18 733 30,54 % єврейська 8 179 13,34 % російська 1 568 2,56 % інші 77 0,13 % Разом 61 333 100 %
Внаслідок російського імператора Миколи II від 17 квітня 1905 року, який проголошував релігійну терпимість та дозволив змінювати конфесію, у 1905—1906 роках у повіті 21 910 осіб перейшли з православ'я у римо-католицтво. У 1906/1907 роках у повіті налічувалося 6346 православних і 64 520 римо-католиків.
Інфраструктура У 1906/1907 роках у повіті діяло 23 православних церков і 9 римо-католицьких костелів.
Польський період 14 серпня 1919 р. повіт включений до новоутвореного Люблінського воєводстваUstawa tymczasowa z dnia 2 sierpnia 1919 r. o organizacji władz administracyjnych II instancji. .
За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року населення Костянтинівського повіту становило 65 055 осіб (31 238 чоловіків та 33 817 жінок), налічувалося 8840 будинків. Розподіл за релігією: 53 667 римо-католиків (82,49 %), 7241 юдеїв (11,13 %), 4012 православних (6,17 %), 124 греко-католиків (0,19 %), 10 євангельських християн, 1 нерелігійний. Розподіл за національністю: 57 309 поляків (88,09 %), 5870 євреїв (9,02 %), 1493 українців (2,29 %), 383 осіб інших національностей (0,59 %).
1 квітня 1923 р. ґміну Свори вилучено з Костянтинівського повіту і включено до БільськогоRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 lutego 1923 r. o włączeniu gminy Swory powiatu konstantynowskiego do powiatu bialskiego. .
1 липня 1923 р. ґміну Пшесмикі вилучено з Костянтинівського повіту і включено до СедлецькогоRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 maja 1923 r. o włączeniu gminy Przesmyki powiatu konstantynowskiego do powiatu siedleckiego. .
1 квітня 1932 р. повіт ліквідований і ґміни Ґуркі, Гушлєв, Корніца, Лисув, Ольшанка, Сарнакі, Сьвінярув і Лосиці включені до Седлецького повіту, а ґміни Богукали, Головчиці, Павлув, Рокітно, Вітулін, Заканалє і Янув Подляскі — до Більського повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia powiatu konstantynowskiego w województwie lubelskiem. .
Примітки
Джерела Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона