Трудова поведінка — це комплекс певних послідовних учинків і дій людини, які спрямовані на перетворення предметів праці з метою досягнення відповідного результату і поєднують працівника із трудовим процесом .
Трудова поведінка складається з елементів вербальної (мовної) і реальної (трудові рухи, пози тощо) поведінки. Використання соціологічних методів у дослідженні трудової поведінки дає можливість спостерігати та реєструвати, по-перше, конкретну різноманітність реальних дій та вчинків, явно чи неявно пов'язаних з виконанням певних статусно-ролевих дописів, а також з індивідуальними і груповими цілями та інтересами, які при цьому реалізуються; по-друге, сукупність актів свідомості та інших суб'єктивних виявів, що відображаються у формах вербальної поведінки. Останні дають можливість робити висновки про внутрішній стан суб'єктів, їхнє ставлення до праці, форм і способів її організації, власної професійної ролі.
Спрямованість трудової поведінки Спрямованість трудової поведінки може визначатися: зміною чи збереженням свого соціального і функціонального стану; змінами виробничих умов; реалізацією проміжних дій для досягнення мети професійного майбутнього.
Об'єктами прагнення можуть бути: престиж, влада, змістовність праці, творчість, матеріальне забезпечення, гарантія зайнятості, велика сума пенсії тощо.
Функції трудової поведінки створення матеріальних благ як засобів життєзабезпечення; надання послуг різного цільового призначення; розробка наукових ідей, цінностей і їх прикладних аналогів; накопичення, консервація, передача інформації.
Структура трудової поведінки циклічно повторювані дії, однотипні за результатами, що відтворюють стандартні статусно-рольові чи ситуаційні стани; маргінальні дії і вчинки, що формуються у фазах перехідного стану від одного статусу до іншого; поведінкові схеми та стереотипи, зразки поведінки; дії, в основі яких лежать раціоналізовані значеннєві схеми, трансформовані у стійкі переконання; акції, вчинені під диктатом тих чи інших обставин; • спонтанні дії і вчинки, спровоковані емоційним станом; усвідомлене чи неусвідомлене повторення стереотипів масової і групової поведінки; дії і вчинки як трансформація впливу інших суб'єктів, які застосовують різні форми примусу й переконання.
Види трудової поведінки КласифікаціяРомашов О. В. - Економічна соціологіяВидиСуб'єкти поведінкиІндивідуальна, колективнаНаявність (відсутність) взаємодіїПередбачає (не передбачає) взаємодіюВиробнича функціяВиконавська, управлінськаСтупінь детермінованостіЖорстко детермінована, ініцативнаСтупінь відповідності прийнятим нормамНормативна, відхилена від нормативівСтупінь формалізаціїВстановлена в офіційних документах, невстановленаХарактер мотиваціїЦіннісна, ситуативнаВиробничі результати і наслідкиПозитивна, негативнаСфера здійснення поведінкиВласне трудовий процес, побудова відносин на виробництві, створення трудової атмосфериСтупінь традиційності поведінкиУсталені різновиди трудової поведінки; різновиди, що зароджуються, в тому числі у вигляді реакції на різні соціально-економічні зміниРезультати і наслідки з точки зору людської доліВідповідаючі (невідповідаючі) бажаним зразкам трудового життяСтупінь реалізації трудового потенціалуРізновиди поведінки, що не вимагають зміни досягнутого ступеня реалізації трудового потенціалу; різновиди, що викликають необхідність значної мобілізації різних компонентів трудового потенціалуХарактер відтворення трудового потенціалуТакі, що передбачають просте (розширене) відтворення трудового потенціалу
Примітки