Фріц Вітт (; 27 травня 1908, Гогенлімбург — 14 червня 1944, Вено) — німецький офіцер Ваффен-СС, бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.

Ранні роки Фріц Вітт народився 27 травня 1908 року в місті Гогенлімбург в родині комівояжера і сам, після закінчення реального училища, також обрав для себе цю суто мирну професію. У 1925—1933 рр. Вітт працював комівояжером, представляючи продукцію кількох текстильних фірм. Однак потім його життя круто змінилося. 1 грудня 1931 Фріц Вітт вступив в НСДАП (партійний квиток № 816 769) і в СС (службове посвідчення № 21 518) і був зарахований до лав 1-го штурму 30-го штандарта СС, дислокованого в місті Гаґен.

17 березня 1933 Фріц вступив добровольцем в штабну охорону СС «Берлін», на базі якої у 1934 році було розгорнуто полк особистої охорони фюрера Лейбштандарт СС «Адольф Гітлер», і незабаром був призначений командиром 2-ї роти Лейбштандарту СС. 9 вересня 1934 року Вітт став Оберштурмфюрером СС і 12 січня переведений із Лейбштандарта в штандарт СС «Дойчланд», в рядах якого командував 3-ю ротою.

Друга світова війна Фріц Вітт відзначився в ході Польської кампанії і в вересні 1939 року удостоївся нагородження Залізним хрестом 2-го, а потім і 1-го класу. 1 жовтня 1939 року він був призначений командиром I батальйону піхотного полку СС «Дойчланд». В ході Французької кампанії 1940 року Вітт, який проявив себе видатним командиром, був високо оцінений Феліксом Штайнером і 4 вересня 1940 був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

16 жовтня 1940 року Фріц Вітт був знову переведений в «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер» і 26 березня 1941 призначений командиром I батальйону полку «ЛССАГ». У складі Лейбштандарта він брав участь в кампанії проти Греції, а потім — в боях на німецько-радянському фронті. З 1 липня 1942 Фріц командував 1-м панцергренадерським полком СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер». 1 березня 1943 за бойові заслуги у ході третьої битви за Харків Вітт був нагороджений Дубовим листям до Лицарського хреста Залізного хреста.

24 червня 1943 Фріц Вітт став першим командиром 12-ї танкової дивізії СС «Гітлерюгенд», сформованої в основному з членів організації гітлерівської молоді. В ході боїв з англо-американськими військами, що висадилися в Нормандії, Бригадефюрер СС Фріц Вітт був убитий 14 червня 1944 року в районі Вено, поблизу міста Кана, артилерійським снарядом, випущеним з корабельної гармати британського флоту.

Звання Труппфюрер СС (17 березня 1933) Гаупттруппфюрер СС (3 вересня 1933) Штурмфюрер СС (1 жовтня 1933) Оберштурмфюрер СС (9 вересня 1934) Гауптштурмфюрер СС (1 червня 1935) Штурмбаннфюрер СС (25 травня 1940) Оберштурмбаннфюрер СС (27 листопада 1941) Штандартенфюрер СС (30 січня 1943) Оберфюрер СС (1 липня 1943) Бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС (20 квітня 1944)

Нагороди

Цивільний знак СС (№9 667) Почесний кут старих бійців Йольський свічник (16 грудня 1935) Кільце «Мертва голова» (1 грудня 1937) Почесна шпага рейхсфюрера СС (1 грудня 1937) Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі Спортивний знак СА в бронзі Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (1 березня 1939) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (22 травня 1939) Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років) Залізний хрест (1939) 2-го класу (19 вересня 1939) 1-го класу (25 вересня 1939) Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Лицарський хрест (№ 199; 4 вересня 1940) як штурмбаннфюрер СС і командир I батальйону піхотного полку СС «Дойчланд» Дубове листя (№ 200; 1 березня 1943) як штандартенфюрер СС і командир 1-го панцергренадерського полку СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер» Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го ступеня (8 років; 23 червня 1941) — отримав обидві медалі одночасно Німецький хрест в золоті (8 лютого 1942) як оберштурмбаннфюрер СС і командир I батальйону полку СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер» Штурмовий піхотний знак в бронзі (23 лютого 1942) Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 1-й клас (Болгарія; 10 липня 1942) Офіцер ордена Зірки Румунії на стрічці «За хоробрість» з мечами (16 липня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (4 вересня 1942)

Примітки

Джерела

MOONEY, PETER, Waffen-SS Knights and their Battles, Schiffer Publishing, Ltd, 2010. MOONEY, PETER, Waffen-SS Knights and their Battles, Schiffer Pub Ltd, 2008. Royal Decree No. 2020/16 July 1942, Romania Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001 Butler R., SS-Hitlerjugend, Historia 12, Dywizji Pancernej SS, Oskar, Warszawa 2003

Schulz, Andreas, Wegmann Günter, Zinke, Dieter: Die Generale der Waffen-SS und Polizei: Lammerding-Plesch, Biblio-Verlag, 2003, ISBN 978-3-7648-2375-7.

Yerger, Mark C. (2005). German Cross in Gold Holders of the SS and Police, Volume 2, "Das Reich: " Karl-Heinz Lorenz to Herbert Zimmermann. San Jose, CA: R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-99-8