Гало-ефект (ефект ореолу; halo effect, від  — ореол, сяйво і  — дія, результат) — це когнітивне упередження, внаслідок якого людина складає поверхневе та поспішне судження про що-небудь (явище, людину, речі), взявши за основу перше враження. Ефект ореолу — це «назва явища, при якому оцінювачі схильні піддаватися впливу своїх попередніх суджень щодо продуктивності чи особистості».

Офіційно термін ввів Едвард Лі Торндайк. Він дав назву цьому феномену у своїй 1920 статті «A Constant Error in Psychological Ratings».. Спрощений приклад ефекту ореолу — це коли людина, помічаючи, що особа на фотографії приваблива, доглянута та правильно одягнена, припускає, використовуючи евристичне мислення, що сфотографована особа є ​​хорошою на основі правил соціальної концепції цієї особистості. Ця постійна помилка в судженнях відображає уподобання, упередження, ідеологію, та соціальне сприйняття особистості.Wade, T. Joel; DiMaria, Cristina (1 May 2003). «Weight Halo Effects: Individual Differences in Perceived Life Success as a Function of Women's Race and Weight». Sex Roles. 48 (9): 461—465. doi:10.1023/A:1023582629538. S2CID 141143275Greenwald, Anthony G.; Banaji, Mahzarin R. (1995). «Implicit social cognition: Attitudes, self-esteem, and stereotypes». Psychological Review. 102 (1): 4–27. doi:10.1037/0033-295x.102.1.4. PMID 7878162Levy, Leon H.; Dugan, Robert D. (July 1960). «A constant error approach to the study of dimensions of social perception». The Journal of Abnormal and Social Psychology. 61 (1): 21–24. doi:10.1037/h0042208. PMID 14416418

Передумови виникнення

Відсутність достатньої кількості інформації. Людям тяжко зробити оцінку об'єкта, не маючи для цього певного «багажу» інформації та фактів. Поспіх. Щоб розібратися що до чого, потрібен час, а коли його мало, людський мозок хапається за «соломинку» та формує поспішні судження. Перенавантаження інформацією. Коли людський мозок перенавантажений, він намагається не збільшувати кількість засвоюваної інформації, чим спричиняє скоріше формування поверхневого враження. Яскраво виражені риси об'єкту. Якщо об'єкт має дуже яскраві риси, то мозку буває складно абстрагуватися від однієї (чи кількох) домінуючої риси. Таким чином, ми обираємо неправильний шлях для створення враження. Мала значущість об'єкту. Якщо об'єкт спостереження не несе великої значущості для людини, то вона не буде напружуватися і складати деталізоване враження про нього. Стереотипи сприйняття. Люди знаходяться під опосередкованим впливом соціальних стереотипів. Наприклад, прийнято вважати, що людина в окулярах — розумна.

Історія Вперше гало-ефект був ідентифікований в 1907 році американським психологом Фредеріком Л. Уеллсом (1884—1964). Однак офіційно ефект ореолу був визнаний лише у 1920 році, завдяки емпіричним доказам, наданим психологом Едвардом Торндайком (1874—1949). Едвард Торндайк був першим, хто сказав, що ефект ореолу — це специфічне когнітивне упередження, при якому один аспект особи, бренду, продукту чи установи впливає на думки або судження інших аспектів або вимірів сутності.  Торндайк, ранній біхевіорист, зробив важливий внесок у вивчення психології навчання. Він дав назву цьому феномену у своїй статті 1920 року «Постійна помилка в психологічних оцінках». У «Постійній помилці» Торндайк вирішив повторити дослідження в надії зафіксувати упередження, яке, на його думку, було присутнім у цих рейтингах. Подальші дослідники досліджували її у зв'язку з привабливістю та її впливом на судову та освітню системи. Торндайк спочатку ввів термін, що стосувався лише людей; однак його використання було значно розширено, особливо в області маркетингу.

Докази У «Постійній помилці в психологічному рейтингу» Торндайк попросив двох командирів оцінити своїх солдатів з точки зору фізичних якостей (охайність, голос, статура, витривалість та енергія), інтелекту, лідерських навичок та особистих якостей (в тому числі надійність, лояльність, відповідальність, безкорисливість і співпраця). У дослідженні Торндайка привабливість відіграє важливу роль у тому, як люди схильні розглядати людину. Наприклад, товариська вона чи ні, спираючись на її зовнішній вигляд. Його метою було побачити, як оцінки однієї характеристики впливають на інші.

Дослідження Торндайка показало, що у відповідях командирів була занадто велика кореляція. У своєму огляді він заявив: "Співвідношення занадто високі та надто рівні. Наприклад, результати однієї з особливих якостей офіцера часто запускали тенденцію в рейтингових результатах. Якби офіцер мав особливий «негативний» атрибут, наданий командиру, він корелював би з іншими результатами цього солдата.

Див. також Список когнітивних упереджень Сліпа пляма упереджень Групові ефекти

Література . . . . . . . . . . . . . . .

Ресурси Інтернету Чалдини Р. Кто кому и почему нравится Юдковски Е. Эффект ореола

Примітки